Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Українська мова: вдосконалення власного мовлення

No description
by

Anita Molodtsova

on 3 May 2014

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Українська мова: вдосконалення власного мовлення

Мова - дивовижний скарб кожного народу. Вона відкриває нам таємниці історії, які не можна помітити за допомогою архефактів.
Мова - це глибина тисячоліть.
Саме тому так важливо вивчати свою рідну мову, мандрувати сторінками її розвитку.
Сторінками української мови
Проблеми сучасного мовлення
Українська мова впродовж багатьох століть була поставлена в такі умови, що можна тільки дивуватися, як вона вижила й зберіглася взагалі. Накладене ще в другій половині XYII ст. табу великим тягарем лежало на ній майже до кінця XX ст. Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному та писемному мовленні її носіїв.
Виконали студентки групи ЕВ-21:
Молодцова Аніта
Соколова Валерія


Студентський проект на тему: "Вдосконалення власного мовлення"
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

(Максим Рильський)

Сторінками української мови
Історія української мови здавна цікавила науковців. Їхні дослідження стосувалися не тільки питань визначення джерел виникнення, розвитку окремих одиниць, а й з’ясування причин відмирання старого й появи нового, виявлення тенденцій загальномовного поступу. Результати наукових шукань становлять теоретичне підґрунтя періодизації історії української мови і визначення її природного місця у світовій сім’ї мов.
Серед найдавніших східнослов’янських пам’яток, які мають важливе значення для вивчення історії української мови, можна виокремити такі групи:
— написи на пам’ятках матеріальної культури (на стінах Софії Київської ХІ ст., на Тмутараканському камені 1068);
— рукописні книги (Остромирове євангеліє (1056—1057), Ізборник Святослава (1073, 1076), «Руська правда» (1282));
— грамоти (Грамота Київського великого князя Мстислава Володимировича та його сина Новгородського князя Всеволода, дана Новгородському Юріївському монастирю близько 1130);
Особистісна культура кожної людини є важливою складового загальної культури українського народу. Є багато елементів, з яких складається культурний та морально-етичний рівні. Серед них особливе місце посідає мовлення.
Мова людини є досить чітким показником як освіти, так і вихованості. Лише почувши чиюсь мову, ми можемо дуже багато сказати про цю людину. Отож, розвиток власного мовлення є важливим етапом загального формування інтелігентної особистості. Саме тому цій проблемі приділяється стільки уваги.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу
Українська мова належить до однієї з найбарвистіших і найбагатших мов світу. Взагалі мова — це тонкий інструмент, який можна по­­рів­няти зі скрипкою. Можна заслухатися грою скрипаля, якщо інструмент знаходиться в руках справжнього майстра. Так само і мова. Тільки справжній тонкий знавець, який володіє мовою бездоганно, викликає захоплення, бажання слухати людську мову, ловлячи кожен звук, кожне слово. Бо мова — це теж інструмент, тонкий та багатогранний, який теж у змозі передати будь-які нюанси почуттів. Як найкраща музика.
Орфоепічна
Орфоепія — розділ мовознавства, який вивчає правильну вимову, в тому числі наголос у слові. Нехтування цими нормами призводить не тільки до спотворення мови, а й породжує нескінченну безліч логічних помилок.
Наявність в мові діалектних слів
Самі по собі діалектні слова навіть збагачують і прикрашають мову, але тільки там, де вони й повинні вживатися. Літературна ж мова має свої правила, за якими вона побудована.
Лексичні помилки, коли слова вживаються у невірному значенні, бо людина просто не розуміє значення слова. Трапляються і стилістичні помилки, і фразеологічні, і граматичні.
Суржик
Суржик - це розмовно-побутовий стиль мови (мова), яка виникла унаслідок масової тривалої контактної українсько-російської двомовності в його діглоссной формі, що не кодифікує. Суржик виникає в результаті системної інтерференції на фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному рівнях; він репрезентується лексемами -суржікизмамі, які накладаються на українську або російську мовну основу; виявляється на базі регіональних різновидів української мови як мовний код в середовищі індивідів
різних типів мовної компетенції, в різнотипних соціально-корпоративних і комунікативних сферах.
Складнощі перекладу з російської мови: дієприкметники
Труднощі, насамперед, виникають при перекладі російських дієприкметників, до яких часто бракує аналогічних широковживаних українських:

активного стану теперішнього часу, утворених за допомогою суфіксів -ущ-, -ющ-

Наприклад: несущий, поющий;

минулого часу, утворених за допомогою суфікса –вш-

Наприклад: работавший,
служивший;


утворених від зворотних дієслів на -ся

Наприклад: засидевшийся,
умывающийся;


деяких дієприкметників пасивного стану теперішнього часу

Наприклад: избираемый,
увлекаемый

якщо російському дієприкметнику в українській мові відповідає також дієприкметник, він пропонується як його єдиний відповідник:

исследованный — досліджений; отчерченный — відкреслений; излучаемый — випромінювани
й;

якщо український дієприкметник уживається набагато рідше, ніж його російський еквівалент, наводиться синтаксична конструкція, що складається з відповідного дієслова та сполучника який або що і українського дієприкметника:

отцветший — який (що) відцвів, відцвілий, відквітлий і т. д.;
вымерший — який (що) вимер — вимерлий;
якщо в українській мові еквівалентного російському дієприкметника не існує, подається тільки конструкція з який, що:

вьющийся — який (що) в’ється, який (що) плететься і т. д.;
коксующийся — який (що) коксується;
фильтрующийся — який (що) фільтрується.
Як зробити свою мову органічною і милозвучною?
синтаксичну конструкцію з що (який) у багатьох випадках легко можна замінити якимось одним словом:
предмети, які рухаються — рухомі предмети; нарада, що відбудеться — на найближчій (наступній) нараді;
Часто конструкцію з що (який) заміняють дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом:
автомобіль, що зупинився поблизу, вивантажував товар — «автомобіль, зупинившись поблизу, вивантажував товар;
Іноді ця конструкція заміняється вказівним займенником:

Іноді ця конструкція заміняється вказівним займенником:
те, що відбувається, стосується якось справи? —все це стосується справи?
Уникнути небажаної конструкції з що (який) можна, перебудувавши речення, додавши до нього ті чи інші слова:
почувся скрегіт кріплень, що лопнули
—почулося, як зі скреготом лопнули кріплення;

Не варто надто ускладнювати висловлення: воно стає громіздким, важким для сприйняття, а іноді й неточним. Наприклад, вираз «сами по себе факты не делятся на заслуживающие и не заслуживающие внимания»

«Самі по собі факти не діляться на варті і не варті уваги»



економіст, який виголошує промову;
підприємець, який навчає стажера;
завідувач кафедрою менеджменту;
виконувач доручення.

«Самі по собі факти не діляться на ті, що варті уваги, і на ті, які не варті уваги»



говорячий промову економіст;
навчаючий стажера підприємець;
завідуючий кафедри менеджменту;
виконуючий доручення
Складнощі перекладу наукових текстів
Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.
Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у науковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням "
в качестве кого-то (чего-то)
". Наприклад, словосполучення "
в качестве сетевой операционной системы"
слід перекласти так:
"як мережева операційна система"
;
"но чтобы служить в качестве денег, предмет должен пройти одно испытание .../але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування ..."
Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (процесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -еішя, -ання, -інші, -иття, -іття, -уття

Наприклад: змінювати - змінювання.
Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються переважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

безсуфіксним способом:
обмінювати - обмін; гнути, згинати - згин;
з додаванням -а, -una, -ок:
міняти, змінювати - зміна
;
колоти, розколювати - розколина; лити, випивати - виливок;
з додаванням -овання, якщо дієслово має форму, яка закінчується на -овувапш:
групувати, угруповувати - угруповання; статкувати, устатковувати - устаткованая.
У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту:

иногда встречаются ошибки - інколи трапляються помилки

к таким понятиям относятся... - до таких понять належать...

оказать влияние - вплинути

следовать примеру - брати за приклад

следует выполнить - належить виконати

следует отметить - слід зауважити

из теоремы следует - з теореми випливає

сделать возможным -уможливити

сделать невозможным -унеможливити

термітами являются слова ...-термінами є слова...

требуются специальные приемы - необхідні спеціальні заходи

включая пользователей - включно з користувачами

учитывая то что-з огляду на те, що.
Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допомоги активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо:
Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя и приводящий в движение механизм / Прикладом може слугувати двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму.
У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які струк-турують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле:
в заключение - на закінчення, підсумовуючи;
другими словами - інакше кажучи;
прежде всего - насамперед;
с другой стороны-з іншого боку;
с одной стороны - з одного боку:
в настоящее время - зараз, нині, наразі;
в основному - здебільшого;
в отличие - на відміну;
в результате -внаслідок, як наслідок;
в связи с тем что, поскольку - позаяк, оскільки;
в то же время - водночас;
в частности - зокрема;
во многом - багато в чому;
вместо этого - натомість;
впрочем - а втім, зрештою;
как правипо - зазвичай;
наконец - нарешті, зрештою;
ни в коем случае -у жодному разі;
по крайней мере - принаймні;
при этом используются...- водночас використовуються;
при анализе - під час аналізу;
с помощью - за допомоги;
учитывая то что - з огляду на те що.
Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають конструкції з прийменниками;

а) по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике горного дела принято ориентировать линии падения и простирания пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;

б) орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напрямок): по компенсационному каналу поступает сигнал / компенсаційним каналом надходить сигнал;

в) за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения І за принципом побудови; по запросу клиента/на запит клієнта; по интересующим их вопросам /з питань, що їх цікавчять; по другому адресу І на іншу адресу;

г) за, з, із, через (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки): по недоразумению / через непорозуміння; не однородны по составу І не однорідні за складом; доступ по вызову/ доступ за викликом.

2) прийменник при-це уживаний і універсальний прийменник російської мови, натомість в українській має набагато вужчу сферу вживання, тому, перекладаючи відповідні прийменникові конструкції, треба бути дуже уважним, бо калькування російськомовних висловів не тільки позбавляє текст виразності, якої можна досягти вживанням суто українських мовних засобів, а й може змінити зміст цього тексту. Український прийменник при має лише такі значення: розташування (просторової близькості), хоча в багатьох випадках краще вживати й інші прийменники (біля, поряд, коло тощо); підпорядкованості або належності, наявності чогось, обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд.

Прийменник при не вживають у значенні під час (рос. во время) наприклад, рос. при испытании, при изменении, при выполнении, при измерении тощо. У таких випадках російський при слід перекладати за допомоги за, під час, коли, для.
Порушення норм літературної мови
Орфоепічні.
Для української вимови в основному характерна досить чітка вимова голосних і приголосних звуків (на відміну від російської мови). Порівняйте вимову голосних:
„спицыальный”-спеціальний; „ультима”-ультимо; „мадификацыя”-модифікація;
„апирант”-операнд і т. д.
Важливим також є правила постановки наголосу в словах (іноді неправильне наголошення у мовному потоці спричинює аналогія до російської мови). Порівняйте:
узкий -вузький ( а не вузький ); распад-розпад ( а не розпад ); разлад-розлад (а не розлад );
упругая-пружна ( а не пружн
а ).
До того ж існують проблеми постановки наголосу у загальновживаних словах (
вимова, завдання, запитання, щипці, фаховий, листопад, черговий і т. д.).
Слід звернути увагу й на деякі відмінні від російської мови звуки. Серед них: дж, дз, щ-шч та ін.
Морфологічні.
Серед цих норм чи не найбільші труднощі викликають закінчення іменників другої відміни однини чоловічого роду у родовому відмінку. Фахова термінологія тут не виняток.
Наприклад: двигуна, редуктора, тріода, ковша, ампера, опору, дебету, маршрутизатора, відпалу, верстата, інсайдера і таке ін. ( відповідно до конкретного напряму підготовки тієї чи іншої групи );
або ж терміни загальнонаукові
( механізму, відсотка, сектора, семінару та ін. )
Особливої уваги заслуговують правила вживання іменників з числівниками два, три, чотири. Такі сполучення досить часто зустрічаються при перекладі фахових текстів українською мовою.:
2 підшипники, 3 виміри, 4 фланці і т. д.
Існує група правил щодо відмінювання числівників.
Найпоширеніші помилки:
1) Вчені оперували чотирма тисячами трьома ста шістдесятьма вісьмома схемами.
2) Було опрацьовано близько шістнадцяти тисяч дев’ятисот п’ятдесяти спеціальних термінів.

Синтаксичні.
Активні дієприкметники в українській мові вживаються досить рідко. Тому існує тенденція замінювати їх описовими зворотами. Порівняйте:
1) Материал, требующий осторожности при обращении. (рос.) – Матеріал, що потребує обережності при користуванні. (укр.).
2) Влияющее на человека излучение. (рос.) – Випромінювання, що впливає на людину. (укр.).
3) Энергия, приводящая в движение механизм. (рос.) – Енергія, що приводить у рух механізм. (укр.).
Основні види синтаксичних помилок.
Порушення норм керування:
а) неправильна відмінкова форма керованого іменника;
б) уживання прийменникової конструкції замість безприйменникової чи навпаки.
Неправильний порядок слів. Збіг двох прийменників. Неправильна побудова складного речення:
а) зміщення синтаксичної конструкції;
б) нагромадження підрядних речень;
в) поєднання підрядного речення і члена речення як однорідних.
Контамінація прямої і непрямої мови.

Мовленнєві помилки в засобах масової інформації
За спостереженнями професійних мовознавців неточності виникають, коли рекламний текст спочатку створюють російською, а потім перекладають українською.
Рекламні оголошення в Україні продовжують називати об’явами. І страждає не лише форма, а й зміст
Наприклад:
Якщо вам заважає різка біль, прийміть... (правильно різкий біль. Слово «біль» – чоловічого роду).
«Густі та кріпкі» – таким був слоган рекламної кампанії шампунів Пантін кілька років тому. За місяць «кріпкі» замінили на «міцні». Множина лишилася. Російське слово «волосы» й справді вживається у множині. А українське «волосся» – в однині.
«Першокласну туш для повій» (українською мовою правильно «вії»).
Туристичні агентства пропонують нам відпочити в Турції, Туреччина їх чомусь не задовольняє.
«Счастлива родина» – саме таким бачать майбутнє в Партії регіонів. (Українською – «щастя»).
Замовте прямо сьогодні (Правильно сказати – вже сьогодні).
Стакан наполовину повний; більша половина (половина – це одна з двох рівних частин, на які поділене ціле і половина не може бути більшою чи меншою).
Фуршет пропонує зробити удар «по цінам»(Правильний варіант –«цінах»).
Магазин сантехніки пропонує «Самі низькі ціни», а правильно було б «Найнижчі ціни».
Популярною помилкою, яка фігурує у більшості відео- та аудіороликів, що рекламують засоби від нежитю, є надання слову «нежить» жіночого роду.
Можна також згадати про «карманні календарі» замість «кишенькових», «мильний осадок» замість «осаду», «чорну смородину» замість «порічки», «простуду» замість «застуди».
А ще українська реклама постійно «жарить». Це відсутність словника і незнання слова «смажити». «Смачно жаримо», «жарена курка», «олія для жарки» – лише кілька прикладів.
Сучасна українська реклама не позбавлена і пунктуаційних помилок.
Ось декілька прикладів [2; 3]:
«Не обіцяю, а гарантую Києву – нову владу» замість «Не обіцяю, а гарантую: Києву – нову владу».
«Майонези що вас варті» – десь поділася кома перед «що».
«Двоє сплачують менше ніж один» – не виділено порівняльний зворот.
Навіть своєрідний рефрен телеканалу «1+1» – «Ти не один» – калька з російської, а правильно сказати – «Ти не сам».
Якось під час сюжету про національну символіку України в рамках випуску новин на телеканалі СТБ кореспондентка назвала національний стяг – «прапір».
«Суржик» і неграмотність в Україні заполонили не лише побут, а й ділові сфери життя. У боротьбі за рідну мову ми поки що програємо: російською вже не володіємо, української ще не навчилися.
Full transcript