Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Видатні менеджери

No description
by

Edward Nozhov

on 19 April 2015

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Видатні менеджери

Видатні менеджери
Лідо Ентоні «Лі» Якокка
Луїс Герстнер
Карлос Гон
Джек Уелч
Джон Френсіс «Джек» Уелч-молодший
(народився 1935) - американський бізнесмен, легенда американського бізнесу. Протягом двадцяти років - з 1981-го по 2001 рік - він був генеральним директором General Electric, встигнувши за цей час перетворити неповоротку промислову компанію на світового глобального гравця у фінансовій та інноваційній сферах. В даний час є радником невеликої групи CEO, що входять в Fortune 500.
Генрі Форд
Генрі Форд (30 липня 1863, Дірборн, Мічіган, США— 7 квітня 1947, Дірборн, США) — конструктор автомобілів, засновник корпорації «Форд Мотор», перший віце-президент Співтовариства автомобільних інженерів SAE, також один з найбагатших людей усіх часів.
Генрі Форд (Ford) американський промисловець, один із засновників автомобільної промисловості США. У 1892-93 рр. створив свій перший автомобіль з 4-тактним двигуном внутрішнього згоряння. Заснував "Форд мотор", яка згодом стала однією з найбільших у світі автомобільних компаній. На своїх заводах широко впроваджував стандартизацію і ввів конвеєрне складання.
Лідо Ентоні «Лі» Якокка
(англ. Lido Anthony «Lee» Iacocca) (народився 15 жовтня 1924 року) — американський підприємець і промисловець. Обіймав посади президента Ford Motor Company і голови правління корпорації Крайслер, успішно реалізував антикризові программи. Лі Якокка зміг врятувати від банкрутства і повернути втрачені позиції на автомобільному ринку компанії "Крайслер". Його "Кар'єра менеджера" - це підручник з антикризового управління.
«Помилки – це частина життя; Ви не можете уникнути їх. Все, на що можна сподіватися, це те, що вони не будуть занадто дорогими, і що ви не робите одну і ту ж помилку двічі»
«Навіть правильне рішення неправильне, якщо воно зроблено занадто пізно»
Ford Motor Company
Якокка починав працювати у компанії «Форд» на інженерській посаді, але пізніше перейшов до відділу продаж та маркетингу, де й сповна розкрилися його таланти. Працюючи у місцевому відділі продаж у 1956 році, Якокка отримав національне визнання за його маркетингову кампанію «56 за 56», пропонуючи придбати нові автомобілі 1956 року випуску за трьох-річну позику з 56-доларовими щомісячними виплатами. Його кампанія стала національною і Якокка перевели до штаб-квартири корпорації, де він почав швидко рухатися службовими сходами, і став президентом підрозділу фірми у свій 40-вий день народження, 15 жовтня 1964 року.
Генрі Форд II, незважаючи на річний $2-мільярдний прибуток корпорацією Форд, звільнив Якокку з посади.
Chrysler
Корпорація «Крайслер» мала мільйонні збитки і наполегливо запрошувала Якокку перейти до них. Врешті-решт, Якокка став до роботи у Крайслері і почав повну перебудову компанії. Якби Якокка розплутував біди chrysler педантично і виважено, то спочатку він зайнявся операціями, потім фінансами, розширенням асортименту, розробку нових моделей, затим почав би покращувати рекламу клієнтську базу - але тут chrysler уже б і не стало. Коли Якокку попросили попорядку перерахувати кроки, прийняті ля спасіння chrysler то він дідповів: "Порядок? Не було ніякого порядку. Ми робили все і зразу"
Якокка запустив, практично буз підготовки, зразу 2 нових продукта, реконструював фінанси, вибив допомогу в уряду і банків, позбавився від зайвого вантажа, замінив цінову політику, запропонував клієнтам нові, кращі умови гарантійного обслуговування, не маючи абсолютно ніякої можливості передбачити, яких збитків це буде коштувати. І в результаті chrysler було врятовано.
Луїс Герстнер
(нар. 1 березня 1942 в місті Мінеола, штат Нью-Йорк) - американський бізнесмен, який здобув популярність як генеральний директор і голова ради директорів корпорації IBM з квітня 1993 року по 2002 рік - «людина, яка врятувала IBM»
Завдяки зусиллям Герстнера дохід IBM виріс з $ 29 до $ 168 млрд на момент його відходу в 2002 році.
«Хто сказав, що слони не можуть танцювати?»
IBM
Луїс Герстнер: уся його біографія – історія ділових тріумфів.
1 квітня 1993 року, саме у день сміху, Герстнер отримав посаду генерального директора компанії ІВМ.
Перед його приходом, у 1992 році, збитки компанії складали 5 млрд. доларів. Герстнеру просто сформулювали аж ніяк не просту задачу – виправити ситуацію. Вже у 1994 році річний дохід компанії зріс на 6%, а за період його правління загальний дохід по акціям – на 47%.
Як він це зробив?! За його словами, це не заслуга однієї людини, а тих 280 000 працівників, які повірили в успіх. Але ж тут криється тонкий момент - енергії однієї людини було достатньо, аби змінити якість роботи такої кількості людей!
У період максимальної популярності персональних комп’ютерів та масового захоплення інтернетом Герстнер першим заявив, що майбутнє глобальної сітки аж ніяк не за ПК, а за потужними серверами. Він рухався вперед та не спинявся. Йому вдалося не лише врятувати компанію від розколу, але й знову вивести гіганта комп’ютерних технологій на лідируючі позиції.
IBM (аббр. Від англ. International Business Machines) - американська компанія, один з найбільших у світі виробників і постачальників апаратного і програмного забезпечення, а також ІТ- сервісів і консалтингових послуг
Філософія управління Герстнера
На першій зустрічі з членами правління IBM Герстнер виклав, серед іншого, такі принципи управління:
Дотримання принципів, а не процедурам
Дії диктує ринок
Віра в якість, сильні стратегії, командну роботу, винагороду залежно від результатів, моральну відповідальність
Пошук людей, які вміють працювати, вирішувати проблеми і допомагати колегам. Звільнення політиканів
Діяти швидко, нехай помилки будуть результатом швидкості, а не зволікання
Ієрархія малозначима
Основні напрямки реформ Герстнера
Продаж активів, які не приносять прибутку
Збереження IBM як єдиного цілого
Створення єдиного бренду IBM
Припинення виробництва провальних з точки зору ринку розробок
Концентрація на потребах клієнтів, а не на внутрішній політиці
Заохочення командної роботи: співробітники повинні були знати, що їхні конкуренти працюють за стінами компанії, а не в кабінеті навпроти.
Карлос Гон
( народився 9 березня 1954 року в місті Порту-Велью, Бразилія.) - Президент і генеральний директор компаній Renault і Nissan. Голова стратегічного партнерства Альянсу Renault-Nissan. Здобув популярність у зв'язку з блискучим втіленням у життя плану по виведення з важкої кризи компанії Nissan.
З 1978 працював в компанії Michelin, очолював бразильське і північноамериканське підрозділи компанії, обіймав посаду гендиректора з виробництва легкових шин і шин для легких вантажівок. З грудня 1996 - виконавчий віце-президент Renault. У червні 1999 року переведений в Nissan на посаду директора з виробництва, потім став президентом компанії (червень 2000) і генеральним директором (червень 2001). За час роботи в Nissan отримав прізвисько «Вбивця витрат», так як здійснена ним програма по жорсткому скороченню витрат дозволила вивести компанію з глибокої кризи. З 29 квітня 2005 також займає посади президента і гендиректора Renault.
«Роблячи те ж, що й інші, характеру не виробиш»
"Швидкість - це ВСЕ. Це нічим не замінима пружина конкурентоспроможності"
У 1960 році Уелч влаштувався на посаду інженера в General Electric. Пропрацювавши в компанії рік, він вирішив покинути її. Його не влаштовувала бюрократія, яка панувала в компанії, але виконавчий директор підрозділу Рубен Гутофф умовив його не робити цього, пообіцявши збільшити зарплату і захистити від перепон і тяганини.
У 1969 році Джек Уелч очолив відділення пластмас. Через два роки його призначили керівником хіміко-металургійного підрозділу. Наприкінці 1977 Джек став керівником сектора споживчих товарів.
1 квітня 1981 Уелч був призначений головою і виконавчим директором GE.
При звільненні 6 вересня 2001 Уелч отримав рекордний за розміром "золотий парашут" в 417 млн. Доларів.
Джек Уелч навчив GE поспішати. Він взяв в свої руки, величезний, роздутий, забюрократичений і від того жахливо повільний механізм з наміром полегшити його, відремонтувати і змусити обертатися видше. Він невтомно говорив про те, як "ринок карає повільних"
В GE його називали Нейтронним Джеком, за те що він підірвав весь середній рівень управлінської піраміди, яка, як йому здавалось, гальмувала роботу компаніі.
Джек зпростив шляхи обміну інформації, до небезпечної степені делегував повноваження і кожен рік неухильно скорочував штат працівників на 10-20%, постійно позбавляючись від повільних
Можливо, найважливішою - і найменш сприйнятою - була його тактика починати багато різних справ одночасно, а не послідовно. Повна протилежність тому, що нам з дитинства казали: "Поспішиш - людей насмішиш"
Акіо Моріта
"Ми почали рухатися лише тоді, коли ми зрозуміли, що ми не ті люди, які можуть конкурувати з уже існуючими компаніями у випуску товарів, на яких вони спеціалізуються. Ми обрали лінію з виробництва таких речей, які жодна фірма не робила до того"
Акіо Моріта
( 26 січня 1921, Нагоя, Японія - 3 жовтня 1999, Токіо) — японський інженер та підприємець, співзасновник корпорації Sony (Sony Corporation).
7 травня 1946 року разом з Масару Ібука заснував «Токійську телекомунікаційну інженерну корпорацію», попередницю Sony, з приблизно 20-ма співробітниками і первісним капіталом у 190 000 ієн. В 1949 році компанія розробила магнітну записувану плівку, а в 1950 році продала перший магнітофон. В 1957 компанія випустила кишенькове радіо, а роком пізніше перейменувалася в Sony. В 1960 Sony випустила перший у світі транзисторний телевізор. В 1961 Sony Corporation of America стала першою японською компанією, що значилася в списках Нью-Йоркській біржі. В 1989 Sony купила Columbia Pictures.
На початку 1990-х у співавторстві з політиком Сінтаро Ісіхара написав есе «Японія, яка може сказати ні», в якому виступив з критикою ведення бізнесу в США та закликав Японію прийняти більш незалежну позицію у бізнесі та іноземних справах.
В 1982 був нагороджений Британським Королівським Товариством Мистецтв Медаллю Альберта та став першим японцем, що отримали це звання. Двома роками пізніше отримав престижний Національний Орден Почесного легіону, а в 1991 від імператора Японії — Орден Святого Скарба Першого Ступеня.
"Є два шля відрізнятися від інших... перший - мати таку високу посаду, щоб можна було уходити додому до дзвінка, якщо захочеться. Другий - мати стільки роботи, щоб залишатися в офісі після того, як всі інші підуть. Ті, хто насолоджується першим, в свій час скористалися перевагами другого"
Форд був одним з перших, хто реалізував на практиці ідеї «капіталізму добробуту», спрямовані на покращення умов життя робітників і на скорочення плинності кадрів, через яку велика кількість підрозділів наймали по 300 осіб щорічно для заповнення 100 робочих місць. Акцент робився на ефективності — тобто на найманні та утримуванні кращих працівників.
У 1914 році Форд реалізував досить радикальне для того часу рішення, яким встановив розмір платні робітників на рівні 5-ти доларів за робочий день (сьогодні це приблизно 110-ти доларам США); Рішення виявилось прибутковим: плинність кадрів було подолано, і кращі робітники Детройта почали концентруватись на підприємстві Форда, за рахунок чого підвищилась продуктивність праці і скоротились витрати на навчання кадрів. Крім цього, тим же рішенням був встановлений скорочений робочий тиждень, спочатку 48-годинний (6 днів по 8 годин), а потім 40-годинний (5 днів по 8 годин)
Маргарет «Мег» Уітмен
З 1998 по 2008 рік М. Уітман була генеральним директором і президентом компанії eBey ы входила в її раду директорів.
За 10 років своєї роботи в eBey воза багато чого змінила, якщо не сказати все. Вона придумала офіційний талісман, розробила систему взаємовідносин з клієнтами, побудовану на максимальній інтерактивності, запрошувала до роботи висококвіліфікованих спеціалістів, яким готова була платити в декілька раз більше ні самій собі (напр, для того, щоб умовити Мейнарда Вебба очолити технічний департамент аукціона, Мег запропонувала йому щорічну заробітну плату в 450 тис. доларів, тоді як сама отримувала лише 195 тис.), купувала вигідні активи, проводила рекламні кампанії.
За 8 років об'єм продаж eBey збільшився від декількох мільйонів до декількох мільярдів, кількість користувачів аукціона перевалила за 200 млн. чоловік
З вересня 2011 року була призначена генеральним директором Hewlett Packard
«Найважливіше - використовувати технології не тільки для зниження витрат і підвищення ефективності, але і як спосіб задіяти енергію, ідеї і кращі якості людей, їх бажання працювати разом з тими, хто поділяє їхні інтереси і прагнення покращувати власне життя і життя людства в цілом»
Маргарет «Мег» Уітмен (нар. 4 серпня 1956) - американський менеджер, кандидат у губернатори Каліфорнії від Республіканської партії у виборах 2010 року
Full transcript