Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Презентація на тему:

No description
by

Yulya Kostenko

on 22 December 2013

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Презентація на тему:

Презентація на тему:
"Китайська грошова система"
Виконала:
учениця 11-А класу
СЗШ № 219
Костенко Юлія
Юань
— грошова одиниця Китайської Народної Республіки.
У китайській мові «юанем» називають базову одиницю будь-якої валюти, наприклад, долар США — це мей юань . Але в міжнародному контексті це слово позначає юань КНР — або, рідше, одну з інших валют китайськомовних держав (регіонів) — тайваньський долар, гонконгський долар і патака Макао.

Юань КНР — базова одиниця китайської грошової системи женьміньбі («народні гроші»).
Один юань ділиться на 10 цзяо , які, у свою чергу, діляться на 10 фенів . Наприклад, сума в 3,14 юаня вимовляється як 3 юань 1 цзяо 4 фені.
У повсякденній мові при позначенні ціни замість слова «юань» також уживається куай, а замість «цзяо» — мао .

Емісійний інститут — Народний банк Китаю (заснований 1 грудня 1948).

Монети: 1, 2, 5 феней, 1 і 5 цзяо, 1 юань
Банкноти: 1, 5, 10, 20, 50, 100 юанів

Слово юань буквально означає «круглий об'єкт» або «кругла монета». Так називалися круглі срібні монети династії Цін.

Так само, як і для позначеня чисел, існують дві форми символу юаня — звичайний запис і складніший формальний запис , використовуваний у фінансових документах для запобігання підробкам і помилкам. У Гонконгі та Макао зазвичай використовується символ долара ($).

Назви валют Японії (ієна, yen) і Корєї (вона, won) походять від слова юань і раніше використовували той же символ.
Етимологія
Історична довідка
До початку XX сторіччя основною грошовою одиницею в Китаї був срібний Лян, рівний 10 мао і 100 феням. Для крупніших платежів існували також срібні злитки-ямби вагою до 50 лян. У сільській місцевості ходіння мали стародавні мідні монети — цяні, або кеши. Широке розповсюдження мали банкноти і монети різних іноземних держав.

Юані почали випускатися у вигляді срібних монет в 1835 році. Проте лян залишався в обігу як грошова одиниця. У лянах обчислювалися митні збори (до 1930 року) і податки (до 1933).

6 квітня 1933 року був виданий закон про уніфікацію грошової системи, але фактично він не привів до встановлення єдиної валюти.

До 1935 року в Китаї фактично діяв срібний стандарт. Курс китайської валюти коливався залежно від світової ціни срібла. З 15 жовтня 1934 року курс юаня відійшов від вартості срібла на світовому ринку у зв'язку з встановленням мита на срібло, що вивозиться з Китаю.

Човноподібний срібний ямб XIX ст.
Народні гроші
У 1935 була проведена грошова реформа, срібні юані були вилучені і замінені паперовими — «фабі». Було оголошено про відмову від срібного стандарту і перехід до валюти на базі золота. Надмірна паперово-грошова емісія привела до інфляції юаня. Якщо в 1935 році курс юаня до долара США становив 3,36 юаня за 1 долар, то в серпні 1946 року — 3350 юанів за долар.
Після грошової реформи 1948 золотий зміст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»). Офіційний курс до долара США був встановлений в 4 «золотих юаня» за долар, проте вже 12 грудня 1948 він був девальвований до двадцяти за долар.
1 грудня 1948 був створений Народний банк Китаю. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені в різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами Народного банку Китаю — женьміньбі (юань).

Народні гроші
У 1935 була проведена грошова реформа, срібні юані були вилучені і замінені паперовими — «фабі». Було оголошено про відмову від срібного стандарту і перехід до валюти на базі золота.

Після грошової реформи 1948 золотий зміст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»). Офіційний курс до долара США був встановлений в 4 «золотих юаня» за долар, проте вже 12 грудня 1948 він був девальвований до двадцяти за долар.

1 грудня 1948 був створений Народний банк Китаю. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені в різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами Народного банку Китаю — женьміньбі (юань).

Після утворення КНР грошовий обіг був поставлений під строгий нагляд держави на всій території країни. Для кожного району встановлювався обмінний курс місцевих грошей на юані. Обмін в основному завершився до початку 1952.

У червні 1969 було офіційно оголошено латинське найменування китайських грошей — «женьміньбі», одиницею яких є юань. До 1974 курс юаня до іноземних валют встановлювався переважно через фунт стерлінгів, а також гонконзький долар.


Курс і купівельна спроможність
З 1994 китайська влада законсервувала курс юаня на рівні $1/8,28 юаня. Останнім часом, Китай знаходився під наростаючим тиском з боку країн ЄС, Японії і особливо США, що наполягали на лібералізації курсу юаня. На їх думку, курс юаня занижений і в результаті китайські товари отримують додаткову конкурентну перевагу. Негативне сальдо США в торгівлі з Китаєм склало $162 млрд в 2004, а в I кварталі 2005 збільшилося ще на 40 % по відношенню до аналогічного торішнього періоду.

21 липня 2005 Китай відмовився від прив'язки юаня до долара і підняв курс національної валюти на 2 %. Курс юаня тепер визначатиметься виходячи з його відношення до кошика з декількох валют.

На думку китайських експертів, прив'язка до корзини валют зробить курс юаня чуйнішим до світової економічної кон'юнктури, але при цьому не створить загрози стійкості фінансової системи країни.

За оцінкою Світового банку, в 2003 році купівельна спроможність юаня складала приблизно $1/1,8 юаня.

У жовтні 2013 юань став другою за популярністю валютою, використовуваної в світовій торгівлі, обійшовши євро. Згідно з інформацією агентства Bloomberg частка китайської валюти в розрахунках за допомогою акредитивів і інкасових доручень склала 8,66% проти 6,64% у євро.

Найчастіше в міжнародних розрахунках юань використовують Китай, Гонконг, Сінгапур, Німеччина та Австралія.

Ще в січні 2012 року частка юаня в розрахунках при міжнародній торгівлі становила 1,89%, євро - 7,87%.
Full transcript