Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

СИБІРКА

No description
by

Timur Levchuk

on 14 November 2013

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of СИБІРКА

Сибірка.
Історія
Походження назви
Відкриття
Найвідоміші спалахи
Причини і симптоми
Лікування та вакцини
Список літератури
Англ. назва "anthrax" походить від грецького слова άνθραξ, що означає "вугілля" - через чорні утворення на шкірі.

Сибірка відома з найдавніших часів під назвами «священний вогонь», «перський вогонь» та ін., неодноразово згадувалася в творах античних і східних письменників і учених.

Сибірка — гостра бактерійна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-гемморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів, що перебігає в шкірній або септичній формі. Спричиняється бактерією Bacillus anthracis. Сибірка раніше була досить розповсюдженим захворюванням тварин і нерідко людей, тепер трапляється лише спорадично, переважно як професійне захворювання.
Роберт Кох, німецький лікар і вчений, вперше виділив бактерію, що викликала захворювання на сибірку в 1875 році. Його новаторські роботи наприкінці ХІХ ст. одними з перших довели, що хвороби можуть бути викликані мікробами. У новаторській серії експериментів він виявив життєвий цикл і шляхи передачі сибірки. Його експерименти не тільки дали розуміння сибірки, а й допомогли з'ясувати роль мікробів у виникненні хвороби. Кох продовжував вивчати механізми інших захворювань і отримав у 1905 Нобелівську премію з фізіології і медицини за відкриття бактерії, що викликає туберкульоз.

Підготував
Студент 2 курсу 2 групи
Агробіологічного факультету

Левчук Тимур Анзорович

Науковий керівник
Приймаченко Ірина Володимирівна
Презентація на тему:
"Сибірка"

94 людини були заражені сибіркою унаслідок випадкового витоку збудника із військової лабораторії. Влада звинуватила заражене м'ясо, однак, легенева сибірка через м'ясо не передається. Інцидент приховували до 1992р., коли Єльцен визнав помилку влади.
у 2001р., за тиждень після атаки на Світовий центр торгівлі у США, до офісів кількох телеканалів та двох сенаторів-демократів було надіслано конверти зі збудником сибірки. У результаті, загинуло 5 та інфікувалось 17 людей. Знезараження поштового відділення в Брентвуді тривало 26 місяців і коштувало 130 млн. доларів.
Джерелом палички сибірки є переважно свійські тварини, а також шкіра, шерсть, роги, копита і продукти харчування тваринного походження. Ворота інфекції - пошкоджена шкіра, рідше - слизова оболонка легенів або шлунково-кишкового тракту.

Залежно від шляхів проникнення в організм спор можуть бути різні клінічні форми сибірки: легенева (виникає у разі вдихання мікробів), кишкова (у разі харчування зараженим м'ясом, молоком).

На відміну від інших уражень шкіри, сибірка як правило не викликає болю.

Без лікування приблизно у 20% випадків шкірна форма сибірки призводить до смерті. При легеневій формі захворювання залежно від штаму збудника летальність може перевищувати 90-95%, навіть при відповідному лікуванні.

Через 2-5 днів на місці проникнення збудника в шкіру виникає карбункул у вигляді вогнища запалення з некрозом та набряком прилеглих тканин.
Зазвичай карбункул буває один, але іноді їх кількість доходить до 10-20 і більше.
Місцеві зміни при сибірковому карбункулі характеризуються появою незначного свербіння. Потім на шкірі з'являється щільна червоного кольору свербляча пляма, як після укусу комахи. Згодом свербіння посилюється, а в центрі ущільнення з'являється невеликий пухирець, на місці якого утворюється виразка. Остання починає швидко збільшуватися в розмірах.
Після проривання пухирів і утворення виразки свербіння минає, але з'являються загальні явища: підвищується температура тіла, з'являються головний біль, безсоння, знижується апетит.

Хірургічні втручання при шкірній формі хвороби неприпустимі: вони можуть призвести до поширення інфекції.

Специфічна терапія полягає у введенні специфічної сироватки.

Етіотропну терапію сибірської виразки проводять антибіотиками. Призначають пеніцилін.

У патогенетичній терапії використовують колоїдні і кристалоїдні розчини, плазму, альбумін.



Першу вакцину для тварин розробив Л. Пастер у XIX ст.
http://en.wikipedia.org/wiki/Anthrax
http://ru.wikipedia.org/wiki/Сибирская_язва
Перші вакцини для людей були розроблені в СРСР наприкінці 1930-х рр. та у США у 1950-их. Сучасні вакцини - безклітинні (США) та живі спори (Росія).
http://uk.wikipedia.org/wiki/Сибірка
facebook.com/timlevhappyboy
Докладний опис цієї хвороби був зроблений французьким лікарем Мораном в 1766 році. Паличка сибірки була виявлена у 1850 p. Давеном і Рейє-ром у крові тварин, які загинули.
Свердловськ, Росія, 1979
Південна Африка, 1978-1980
Армія Південно-Африканської Республіки, використовувала сибірку проти місцевого населення так званий апартеїд.
- загинуло близько тисячі одиниць худоби
- заражено 10, 738 осіб
- зареєстровано смертей 183

World Organization for Animal Health (OIE)
www.oie.int

Center for Food Security and Public Health
www.cfsph.iastate.edu
Full transcript