The Internet belongs to everyone. Let’s keep it that way.

Protect Net Neutrality
Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Генеалогічна класифікація мов

Генеалогі́чна класифіка́ція мов (грец. γενεαλογικός — родовідний) — класифікація мов, в основу якої покладено принцип їхньої спорідненості.
by

Lilya Gaidash

on 17 December 2014

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Генеалогічна класифікація мов

Мова основа
Індоєвропейська
Германські мови (бл. 550 млн носіїв)
належать

живі мови:
англійська — друга (після китайської) за поширеністю у світі, німецька, нідерландська, фризька, люксембурзька, африкаанс, їдиш, шведська, данська, норвезька, ісландська, фарерська
і мертві — готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська.
Загальна кількість носіїв становить понад 287 млн. чоловік. Найбільш близька до слов'янських — балтійська група мов.
Гіпотетична єдність у далекому минулому слов'янської і балтійської груп мов ґрунтується в основному на великій подібності у їхній лексиці. Балто-слов'янська мовна єдність чи прамова — одна з класичних проблем індоєвропейського мовознавства.

Чисельність носіїв сучасних балтійських та слов'янських мов станом на 1997 рік показана у таблиці.
Поширеність слов'янських мов у Європі
Слов’янська група мов
поділяється на 3 підгрупи (понад 290 млн носіїв)
східну
(українська, російська, білоруська;)
західну
(польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька)
південну
(болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська); до західної підгрупи належала також полабська мова, яка зникла на початку XVIII ст.

Генеалогічна класифікація мов
Романська група мов (576 млн чол.)
представлена

живими мовами — французькою, провансальською (окситанською), італійською, сардинською (сардською), іспанською, каталанською, португальською, румунською (мова румунів і молдован), аромунською, ретороманською, рядом креольських мов.
праслов'янська мова
Представлена на всіх населених континентах Землі, число носіїв перевищує 2,5 млрд. За гіпотезами деяких сучасних лінгвістів, є частиною макросім'ї ностратичних мов
Генеалогі́чна класифіка́ція мов
(грец. — родовідний) —
класифікація мов, в основу якої покладено принцип їхньої спорідненості (див. Спорідненість мов). Цей принцип базується на існуванні регулярних системних фонетичних, граматичних і лексичних відповідностей, що закономірно повторюються у споріднених мовах.
Деякі основні мовні сім'ї
Генетичній (успадкованій) спорідненості протиставляють спорідненість, набуту в процесі взаємодії мов.
Це мовний союз, який може об'єднувати мови неблизькоспоріднені і навіть неспоріднені, що внаслідок міжетнічних та міжмовних контактів мають у своїй структурі спільні риси.
Сучасна генеалогічна класифікація мов у різних її варіантах визнає існування від кількох десятків до 200 мовних родин, серед яких найголовніші:
Індоєвропейська
Афразійська (стара назва — семіто-хамітська)
Уральська з фінно-угорським (угро-фінським) та самодійським відгалуженнями
Тюркська
Монгольська
Тунгусо-маньчжурська
(останні три родини часом об'єднують в одну алтайську, до якої деякі вчені відносять і корейську мову)

Картвельська
Абхазо-адигська
Нахсько-дагестанська (їх інколи об'єднують в одну родину кавказьких, або іберійсько-кавказьких, мов)
Дравідська
Чукотсько-камчатська
Ескімосько-алеутська
Тибето-китайська (сіно-тибетська)
тайська (таї-кадайська)
Австразійська
Австронезійська (стара назва — малайсько-полінезійська).
Кельтські мови
ірландська, шотландська, менська мови (гойдельська підгрупа), валлійська, бретонська, корнська мови (бриттська підгрупа), гальська мова.
Грецька мова (12,2 млн людей)
В її історії виділяються давньогрецький (давньогрецька мова) і середньогрецький (візантійський) періоди.
Албанська мова 7,4 млн осіб
генетично пов’язана з мертвими іллірійською та мессапською мовами.
Вірменська мова (понад 6 млн чол.)
вважається наступницею колишньої мови хайаса-арменів у складі держави Урарту.
Балтійські мови (4,3 млн чол.)
складається з живих мов — литовської і латиської (4,3 млн чол.) і мертвих — пруської, ятвязької, куршської та ін
ФПб-1-14 Гайдаш Лілія
Full transcript