Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Болгарія з 1945 року та по сьогодення

No description
by

Anna Bodnar

on 20 March 2013

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Болгарія з 1945 року та по сьогодення

1945 р. - початок ХХІ ст. Болгарія Під час Другої світової війни Болгарія була союзницею Німеччини, але у війні проти Радянського Союзу участі не брала. На початку вересня війська Червоної армії вступили на територію Болгарії, і у Софії (1944) комуністами був здійснений державний переворот, після чого до влади прийшов Вітчизняний фронт, антифашистське об’єднання на чолі з лідером угруповання "Ланка" Кимоном Георгієвим. У новому уряді переважали комуністи. Вирішальні для комуністів події сталися восени 1945 р. 
4 листопада 1945 р. з багаторічної еміграції до країни повернувся Георгій Дімітров, голова Болгарської робітничої партії (комуністів) — БРП(к). 18 листопада відбулися вибори до Великих народних зборів — парламенту Болгарії. У виборах брали участь лише партії, що входили до Вітчизняного фронту; вони висунули спільних кандидатів і здобули повну перемогу. У Болгарії почалось будівництво соціалізму з усіма притаманними цьому  процесу ознакам: індустріалізація, колективізація, репресії. Опозиційні партії ці вибори бойкотували. США і Велика Британія не визнали результати виборів і уряд ВФ. 8 вересня 1946 р. в Болгарії відбувся референдум про форму державної влади. 93% учасників проголосували за ліквідацію монархії, 15 вересня Болгарію було проголошено Народною республікою. Уряд очолив Георгій Дімітров. Підписавши в лютому 1947 р. мирну угоду з Болгарією, західні країни фактично визнали нову владу. Г.Дімітров на прийомi Ухвалена у грудні 1947 р. конституція Болгарії закріпила прихід комуністів до влади. Колективізація була розпочата у 1948 р. шляхом створення кооперативів, де оплата праці членам кооперативу здійснювалась наступним чином: 78 процентів за працю, а 22 – за земельний пай.
У 1967 р. оплата за земельний пай взагалі була ліквідована. Починаючи з 1950 р. колективізація почала проводитись насильницькими методами.
 Не відставали від інших соціалістичних держав болгарські комуністи і у проведенні репресій. 
У 1947 р. був фактично заборонений БЗНС. У 1948 р. Болгарська робітнича партія і прихильники союзу з комуністами об’єдналися в Болгарську комуністичну партію. Правляча БКП проголосила своєю метою будівництво соціалізму в країні. Основу економіки становила державна власність. Затверджувалися командно-адміністративні методи управління, ліквідувалася багатопартійність. Прихід комуністів до влади після війни. Ліквідація монархії Правління Тодора Живкова Після смерті Сталіна у комуністичному керівництві Болгарії розгорнулася боротьба за владу в країні між сталіністом В.Червенковим та новим висуванцем Т.Живковим. Москва зробила ставки на Живкова. У 1954 р. Генеральним секретарем ЦК БКП став Тодор Живков. Живков Тодор (1911-1998) - державний і політичний діяч. Народився 7 вересня 1911р. Став студентом Софійського університету, але не провчився в ньому жодного семестру. вступив у ряди БРП (комуністичної). З 1943р. - один з організаторів партизанського руху. у 1848 - 1949 очолював міськком БКП у столиці. З 1952 - член політбюро ЦК БКП. У 1954 обраний першим секретарем ЦК БКП. З 1981 - генеральний секретар ЦК БКП. Обіймав найважливіші державні посади: голови Ради Міністрів і голови Державної Ради. У листопаді 1989 був усунений з усіх займаних посад та засуджений на 7 років за зловживання владою. Режим Живкова не робив будь-яких спроб співвіднести динаміку індустріалізації з вирішенням соціальних проблем. До того ж існуюча система управління виявилась неефективною. Ставка робилася на максимальне зближення із СРСР, але у країні стали наростати труднощі. У середині 80-х р. Болгарія вступила в смугу економічної кризи. Сотні підприємств були збитковими. Їх існування підтримувалось за рахунок дотацій з державного бюджету. Зростала собівартість продукції. Імпорт промислового устаткування з країн Заходу, пов`язаний з прагненням модернізувати ряд галузей народного господарства, набагато перевищував експорт. Якість болгарських товарів не відповідала світовому рівню, що робило їх не конкурентоспроможними на західних ринках. Розвиток економіки відбувався головним чином екстенсивним шляхом на централізованій, плановій основі Низька ефективність економіки призвела до зниження життєвого рівня населення, небувалих розмахів набула спекуляція і корупція. Т.Живков, який зосередив у своїх руках величезну владу, своїм політичним курсом ще більше загострював труднощі, що переживала Болгарія. Оточивши себе родичами і підбираючи до складу керівництва особисто відданих йому людей, Живков жорстоко розправлявся з тими, хто намагався виступати з критикою на його адресу.
Живков та Брєжнєв Революція 1989 р. Влітку 1989 р. становище у Болгарії різко загострилося. У країні зростав товарний голод, прогресувала інфляція. Т. Живков, оголосивши "перебудову" в Болгарії, поступово втрачав важелі управління країною. Перші протести легальної болгарської опозиції викликали явне невдоволення системи, заснованої на ідеї безальтернативного розвитку. 10 листопада керівництво БКП примусило Живкова піти у відставку з усіх посад.У країні з'являлися десятки нових партій, організацій, рухів. Були спроби реформувати і БКП. XIV позачерговий з'їзд партії у січні 1990 р. відмовився від керівної ролі БКП у суспільстві, проголосив побудову "оновленого соціалізму". Т. Живкова та його оточення було виключено з партії. Незабаром БКП перейменували на Болгарську соціалістичну партію (БСП). У країні скасовувалися закони, які обмежували демократичні права громадян, деполітизувалися армія, правоохоронні органи, відбувалася реабілітація колишніх політичних в'язнів. 7 грудня 1989 р. було засновано Союз демократичних сил (СДС), який проголосив ідею розбудови Болгарської держави на принципах демократії та приватної власності. Керівником СДС став доктор філософських наук Желю Желев. 1 серпня 1990 р. Великі національні збори назвали Ж. Желева президентом Болгарії, а після виборів 19 січня 1992 р. він став першим всенародно обраним президентом країни. Болгарська Народна Республіка Сучасне становище Болгарії Ухвалення Великими народними зборами 12 липня 1991 р. нової конституції стало важливим етапом у переході країни до демократичного державного устрою. Нова конституція Республіки Болгарія регламентує основні принципи і засоби побудови демократичної політичної системи. Згідно з конституцією Болгарія є республікою з парламентським управлінням. Законодавчу діяльність здійснюють Народні збори (парламент), що складаються з 240 народних представників. Кабінет міністрів І президент здійснюють виконавчу владу. Останній володіє обмеженими повноваженнями та обирається громадянами строком на п'ять років. За конституцією, судова влада є незалежною.
А от економічні перетворення в Болгарії відбувалися важко. Ще 1991 р. було ухвалено закон про землю, але земельна реформа в країні просувалася повільно.
Об'єктивні показники свідчили про поглиблення кризи в економіці. Кількість безробітних І 993 р. сягнула 600 тис, а реальна заробітна платня того ж року впала на 75% проти 1990 р.
У 1994—1996 рр. ситуація в економіці ще більш погіршилася. До кінця 1996 р. інфляція досягла рівня понад 150%, з початку року національна валюта — лев — девальвувалася на 70%, було вичерпано золотий запас країни, потік іноземних інвестицій припинився. Відчувалася гостра нестача не тільки м'яса, а й навіть хліба. На президентських виборах 3 листопада 1996 р. переміг лідер антикомуністичного блоку — Об'єднання демократичних сил (ОДС) — 44-річний адвокат Петр Стоянов.
Він намагається стати "президентом усіх болгар". В останні роки економічні показники в Болгарії дещо покращилися. Це пов'язано з продуманою політикою приватизації, залученням іноземних інвесторів. Нині болгари з жахом згадують порожні прилавки магазинів за часів правління соціалістів і назад повертатися не хочуть.Наприкінці 90-х рр. з еміграції після півстолітнього проживання в Іспанії повернувся Симеон II, син останнього царя Болгарії Бориса. Розгорнувши активну політичну діяльність, він створив Антикорупційну партію, навесні 2001 р. виграв із нею вибори до парламенту і за підтримки Турецької партії, що захищає інтереси турецької меншини в Болгарії, став прем'єр-міністром і сформував уряд, продекларувавши скорочення на 10% державного апарату, рішучу боротьбу проти корупції та швидкі й успішні реформи в економіці. У країні зростає кількість прихильників реставрації монархії.
Одним із важливих кроків на шляху прилучення Болгарії до Європи стало прийняття її до Ради Європи.
Болгарію завжди пов'язували тісні відносини з Україною. Суверенні держави 1992 р. підписали в Софії Угоду про дружні взаємовідносини та співробітництво. Особливо активно контакти між державами розвиваються у сфері туризму, транспорту і зв'язку.
Full transcript