4
Успенський собор
Волошинова Вікторія
учениці 7-Б класу
2023р
Історія
Закладання собору відбулося 1073 р. в урочистій
обстановці, в присутності прп.Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь Святослав не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень золотом, а й власноруч копав рів під фундаменти.У липні 1077 р. будівельні роботи у храмі були завершені. Але роботи щодо його опорядження, забудови хрещальні – каплиці, внутрішнього оформлення тривали. Освячення Великої лаврської церкви відбулося у 1089 р. і було приурочено до свята Успіння Пресвятої Богородиці.
В образі Успенського собору Києво-Печерського монастиря склався новий тип храму. Невеликі його розміри, суворі архітектурні форми, швидке зростання авторитету Києво-Печерського монастиря призвели до того, що він став зразком для побудови аналогічних культових споруд у багатьох містах Київської Русі. Літопис свідчить, що князь Володимир Мономах за зразком Успенського собору побудував храм у Ростові, його син Георгій – у Суздалі. У Києві цей архітектурний тип запозичили при будівництві головної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Наприкінці XI ст. поблизу північної стіни Успенського собору, на відстані 1,5 м, коштом боярського сина Захарія було зведено церкву Іоанна Предтечі.
За своїм архітектурним образом Успенський собор відносився до хрестовокупольних культових будівель.
Стіни давньоруської частини собору було виконано методом затопленого ряду, де ряди плінфи чергуються.
Особливу увагу було приділено декоруванню інтер'єру собору.
Іконостас мав вигляд невисокої мармурової перегородки.
Головною святинею храму і його окрасою була ікона Успіння Пресвятої Богородиці.
За свою багатовікову історію храм неодноразово зазнавав руйнації.
У 1722 - 1729 роках собор був перебудований і заново прикрашений. Стіни собору були отиньковані та розписані. Розписи виконувались художниками лаврської іконописної майстерні. Окрасою Успенського собору був новий п'ятиярусний іконостас.
Упродовж віків Успенський собор Києво-Печерської лаври був почесним місцем останнього спочинку.
У XVI ст. в Україні з'являється традиція прикрашати надгробки скульптурними портретами. Замовниками були представники вищої духовної та світської влади. До значних мистецьких пам'яток, що прикрашали інтер'єр Великої церкви, можна віднести надгробки князеві К.Острозькому (1579 р.), фельдмаршалові П.Рум'янцеву-Задунайському (1805 р.) та князеві К.Іпсіланті (1930 р.).
Після відбудови Успенського собору у 1729 р. його архітектура залишалася без істотних змін до 1941 р. Під час окупації Києва гітлерівці пограбували Успенський собор, а 3 листопада 1941 р. він був висаджений в повітря. Під час війни з головного храму Києво-Печерської лаври до Німеччини було вивезено багато матеріальних і художніх цінностей, в тому числі срібні Царські врата, 120 срібних риз, коштовні оправи, що прикрашали вівтар і жертовник, 3 срібні гробниці та декілька Євангелій в оправах. Лише незначну частину з цих унікальних витворів мистецтва було повернуто 1948 р. музею.Руйнація собору завдала непоправної шкоди не тільки архітектурному ансамблю Заповідника, а й історичному обличчю Києва. Згідно з Указом Президента України від 9 листопада 1995 року Успенський собор було відбудовано в 1999-2000 рр.
Відновлений Успенський собор було освячено Предстоятелем Православної Церкви Митрополитом Київським і всієї України Володимиром в День Незалежності України 24 серпня 2000 року.
З часу освячення храму в ньому відбуваються урочисті відправи в дні великих церковних свят.
Сяючий золотом оновлений Успенський собор доповнив і завершив ансамбль Соборної площі. Своєю могутньою структурою він відновив втрачену рівновагу споруд архітектурного комплексу Верхньої території Києво-Печерської лавр
В основі собор був шестистовпним хрестовокупольним одноверхим храмом з трьома навами, які назовні закінчувалися гранчастими апсидами. Стовпи у прорізі мали форму хреста.
Пропорції ширини до довжини храму (2:3) стали основними для інших храмів княжої доби.Фасади були розмежовані пласкими пілястрами, з півкруглими вікнами між ними.
У зовнішньому декорі — орнаменти з цегли. Внутрішня центральна частина була оздоблена мозаїками, решта стін мали фресковий розпис.За Києво-Печерським Патериком, одним з авторів мозаїк мав бути чернець Аліпій Печерський. Після багатьох перебудов ці твори не збереглися.
За своїм архітектурним типом Успенський собор відносився до хрестовокупольних культових будівель. Це був храм великих розмірів. В плані він був прямокутний, видовжений з заходу на схід, трьохнефний, розміром 32,4 х 21,6 м. З східного боку до нього прилягали три гранчасті апсиди.