Introducing
Your new presentation assistant.
Refine, enhance, and tailor your content, source relevant images, and edit visuals quicker than ever before.
Trending searches
Маруся Чурай мусила бути як ментальний образ української дівчини, відмінної і від Катерини з однойменної поеми Тараса Шевченка, і від Мавки з «Лісової пісні» Лесі Українки.
Як писала Ліна Костенко у відомому віршованому романі:
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Коли в похід виходила батава –
її піснями плакала Полтава.
Що нам потрібно було на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Уперше історію Чураївни переповів у повісті «Маруся, малороссийская Сафо» (1939) російський літератор Олександр Шаховський на основі українських народних переказів. За його версією, дівчина народилась 1625 року. Її батько, козацький урядник Гордій Чурай, як один із провідників антипольського повстання 1637-го, був страчений у Варшаві, а Маруся залишилася з матір’ю в Полтаві.
У неї був закоханий козак — Іскра, а вона полюбила іншого — Грицька Бобренка, якого мати мріяла оженити на Галі Вешняк, дочці впливового і заможного осавула. Незважаючи на любов до Марусі, хлопець підкорився неньчиній волі. Життя дівчини стало нестерпним, намагалася навіть накласти на себе руки, але її врятували.
Зустрівши Гриця на вечорницях, Маруся покликала його до себе і дала випити смертельний напій, як у пісні співала:
Нехай же Грицько двох не кохає!
Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Маруся не приховувала свого злочину, і її засудили до страти. Під час виконання смертного вироку в Полтаві з’явився благородний вершник Іскра з універсалом Богдана Хмельницького про помилування дівчини у зв’язку з ратними подвигами її батька Чурая і чудовими піснями, які вона складала. Але душа її відтоді вже перестала співати. Через рік 28-літньою вона померла в одному з жіночих монастирів.
На сьогодні відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше. Народна пам’ять приписує Марусі Чурай авторство пісень, популярних упродовж тривалого часу: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Чого ж вода каламутна», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку» та інші.