Phenomenological Theory

Дякую за увагу !

Механізми захисту

Ці механізми захисту служать для зниження внутрішнього напруження і дискомфорту, але водночас вони можуть перешкоджати адаптивній поведінці та реалістичному самосприйняттю. Роджерс вважав, що тривала залежність від таких механізмів може призвести до психологічних розладів та ускладнень у міжособистісних стосунках.

Переживання загрози та процес захисту

У феноменологічній теорії Карла Роджерса велика увага приділяється процесам переживання загрози та захисту, які є ключовими для розуміння внутрішніх конфліктів та адаптаційних стратегій людини. За Роджерсом, переживання загрози виникає тоді, коли зовнішні обставини або внутрішній стан суперечать Я-концепції особистості, ставлячи під загрозу її самоцінність та самоприйняття.

Потреба позитивної уваги

Позитивна увага включає в себе визнання, прийняття та підтримку з боку інших, що є життєво необхідними для психологічного благополуччя та росту особистості. За Роджерсом, однією з основних умов для ефективного психологічного розвитку є безумовне прийняття, тобто здатність оточуючих приймати індивіда таким, яким він є, без будь-яких умов або вимог. Це відчуття прийняття дає особі впевненість в тому, що її цінності та почуття визнаються і поважаються, що, у свою чергу, сприяє зміцненню її Я-концепції та внутрішньої гармонії.

Умови цінності

Умови цінності часто базуються на відчутті людини, що вона цінується лише тоді, коли задовольняє певні норми або очікування, які накладаються сім'єю, суспільством чи культурою. Це може призвести до внутрішніх конфліктів, коли існує неузгодженість між справжніми почуттями і тими діями, які потрібно виконувати для здобуття схвалення. Роджерс стверджує, що для здорового психологічного розвитку важливо мінімізувати ці умовні аспекти цінностей і прагнути до безумовного прийняття. Це означає, що індивід повинен відчувати, що його приймають і цінують за самого себе, незалежно від його досягнень або поведінки.

Я-концепція: " все ж таки хто я?"

Безумовна позитивна увага

Безумовна позитивна увага допомагає людині відчувати безпеку та довіру, що є критично важливими умовами для особистісного росту і самореалізації. Коли особа відчуває, що її цінності, думки та почуття прийняті без оцінки чи критики, вона може більш відкрито і чесно досліджувати власні проблеми та емоції. Це створює оптимальні умови для внутрішнього діалогу та самопізнання, які є незамінними для позитивних змін.

У феноменологічній теорії Роджерс відходить від традиційного психоаналітичного підходу, зосереджуючись на тому, як індивід сам визначає себе через свій власний досвід і взаємодії. Він стверджує, що наша Я-концепція формується і постійно переосмислюється через взаємодії з іншими людьми та через особистий досвід. Як результат, Я-концепція може бути гнучкою і адаптивною, або може стати джерелом внутрішніх конфліктів, якщо вона не відповідає реальному досвіду особи.

Точка зору Роджерса на природу людини

Карл Роджерс стверджував, що людська природа є по суті позитивною та спрямованою на зростання. Він відкидав традиційні психоаналітичні підходи, які акцентували на негативних аспектах людської психіки, таких як несвідомі конфлікти та імпульси. Натомість Роджерс зосереджувався на тому, як люди сприймають та інтерпретують власний досвід через внутрішній вимір, який він назвав "самістю". Він вважав, що кожна людина прагне до самореалізації та самоактуалізації, прагнучи розкрити та реалізувати свій потенціал.

Керівний мотив у житті: тенденція актуалізації

Важливість цієї тенденції полягає у тому, що вона виступає як внутрішній компас, що направляє людину через життя, допомагаючи їй зберегти інтеграцію особистості навіть у складних та стресових ситуаціях. Роджерс наголошував, що здатність до самоактуалізації — це не привілей чи виняток, а загальнолюдська здібність, яка може бути реалізована в умовах, що сприяють психологічному зростанню.

Феноменологічна позиція Роджерса

Роджерс стверджував, що кожна людина має унікальний спосіб досвіду світу, який формується її особистими переживаннями та уявленнями. Тому, замість того, щоб спиратися на зовнішні оцінки або діагностику, терапевт повинен відкритися до розуміння внутрішнього світу клієнта, як це відчуває та переживає сам клієнт. Це розуміння дозволяє терапевту надати ефективну підтримку в процесі саморозвитку та самоактуалізації особистості.

Феноменологічний напрям у теорії особистості

Феноменологічна теорія К. Роджерса

Карл Ренсом Роджерс - американський психолог, один із творців і лідерів гуманістичної психології (поряд з Абрахамом Маслоу). Фундаментальним компонентом структури особистості Роджерс вважав "я-концепцію", що формується в процесі взаємодії суб'єкта з навколишнім соціальним середовищем і є інтегральним механізмом саморегуляції його (суб'єкта) поведінки. Роджерс зробив великий внесок у створення недирективної психотерапії, яку він називав "особистісно-орієнтованою психотерапією" (англ. person-centered psychotherapy). Президент Американської психологічної асоціації 1947 року.