Introducing
Your new presentation assistant.
Refine, enhance, and tailor your content, source relevant images, and edit visuals quicker than ever before.
Trending searches
підручник:
https://pidruchnyk.com.ua/410-svtova-lteratura-kovbasenko-10-klas.html
- мистецька течія, принципом якої є художнє відтворення сутності ідей та предметів, які перебувають за межею чуттєвого розуміння, з використанням символів.
Сприймається символ як індивідуальне уявлення творця про світ. Ознаками символізму є
підміна понять, думок символами (відповідними знаками), які носять прихований смисл ("молодість" символісти замінюють словом "ранок", "смерть" - "ніч");
естетство - недооцінка змісту й надмірне захоплення поетичною витонченою формою;
протест проти консервативної суспільної моралі;
велика увага до усього позасвідомого, що має за мету вирватися за межі повсякденного.
Сутність цього напряму полягає в спробі символізувати матеріальні, зовнішні прояви світу і в такий спосіб спробувати пізнати його внутрішній зміст.
Визначальні риси символізму:
- войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі;
- підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту);
- хвороблива увага до позасвідомого;
- спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до «світу в собі».
Символісти воліли пізнати приховану реальність крізь видиму.
Поет має стати пророком, медіумом між реальним світом та ідеальним.
художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань, який формувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві.
Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levaht», 1873). Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві.
Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Конкури.
Представники:
Ґі де Мопассан, М. Пруст, К. Гамсун, О. Уайльд, Р.Л. Стівенсон, А. Чехова, І. Буніна, А. Анненського та ін.
Визначальні риси імпресіонізму:
• зображується не сам предмет, а враження від нього ;
• імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;
• відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністі найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній у конкретній реальності;
• часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
• герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;
Поетика імпресіонізму відбилася у творчості
М. Коцюбинського,
В. Стефаника,
М. Черемшини,
частково О. Кобилянської,
а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.
народився в Парижі,
батько поета походив із сільської родини у Шампані,
у 7 років втратив люблячого батька,
мати вийшла заміж вдруге,
вітчим постійно намагався "виправити" Шарлья.
Навчався у закритому колежі у Ліоні, потім у Парижі, а у 1841 році за наполяганням вітчима Бодлера відправляють служити у заокеанські колонії Франції.
Повернувшись до Парижа у 1842 році, Бодлер починає самостійне життя на спадок, що залишився по смерті батька. Він поринає у художній і літературний світ столиці.
У віршах, написаних між 1852 і 1856 роками, поет доходить висновку, що зло панує у світі і що завдання мистецтва — перемагати зло. І наступний його Твір — збірка "Квіти зла", видана у 1857 році,— стає "динамітною бомбою, яка впала на буржуазне суспільство Другої імперії".