PD

Актуальність

Дана робота, на прикладі Львова, пропонує парадигму дослідження “генеалогій” назв вулиць у місті не лише за базою архівних даних чи старих мап і планів, а й сучасних геоінформаційних технологій та картографування. Найбільше зацікавлення переважно викликають саме середньовічні і ранньомодерні (традиційні) назви, які ще не зумовлені ідеологією чи режимом; їх придумували прості міщани для безумовної орієнтації в просторі міста, тож такі назви будуть актуальними та зрозумілими і для сучасної людини. Найкраще таке дослідження може бути представлене саме на прикладі Львова, адже тут збереглись статистичні джерела за довгий відрізок часу, які дають змогу бачити закономірності та зміни в називництві міста.

З’ясовування старих топонімів та їх локалізація в місті також важливе при виникненні нових адміністративних районів чи житлових комплексів, коли забудовники не задумуються наскільки нова назва району може змінити сприйняття міста.

Мета роботи

дослідження генези назв вулиць, виділення типів і архетипів назв не лише у Львові, а й у інших містах на маґдебурзькому праві, аналіз впливу системи оподаткування на міське називництво та відображення шляху писаря на карті.

Дослідницькі завдання

1. Пошук літератури і джерел про податкову систему в містах маґдебурзького права.

2. Аналіз фіскальної системи та запису податків в шосових книгах Львова (XVI-XVIII ст.).

3. Зафіксувати шлях писаря і проаналізувати чинники, що впливали на його зміну (умовне означення нерухомості в місті) та відобразити цей шлях на карті за допомогою геоінформаційних технологій — це дасть змогу зрозуміти або логіку або формування традиційності такого шляху.

4. Збір годонімів в міських книгах і шосових реєстрах Кракова та їх порівняння зі Львовом.

5. Визначення типів і архетипів назв на основі даних з Кракова і Львова, відслідкування запозичень і зв’язку назв в цих містах.

6. Відстежити момент трансформації протоназви в двоскладову назву і спроба знайти чинники, що цьому сприяли.

7. Опис застосування геоінформаційних технологій в годоніміці Львова.

Об'єкт

• традиційні назви вулиць Львова XIV-XVIII ст.;
• шосові книги 1535-1768 рр.

Предмет

формування та зміни годонімів.

Огляд джерел

Наукова новизна роботи подягає у:

- вдосконаленні методології гіпотетичної локалізації вулиць, яка передбачає

- опрацювання всього корпусу шосових книг Львова (1535-1768 рр.) та Кракова (1589-1791 рр.) з залученням міських книг прибутків та видатків (1382-1448 рр.) і раєцьких книг (1461-1542 рр.)

- та введенні цих документів в наукових обіг.

- формулюванні гіпотетичного припущення про взаємозапозичення назв між містами маґдебурзького права.

- застосуванні геоінформаційних технологій для умовної реконструкції меж вулиць на карті XVIII ст. та

- 3D-моделювання простору однієї вулиці для демонстрації площинного сприйняття вулиць.

Теоретико-методологічні засади дослідження

• джерелознавчий аналіз

• компаративний метод

• метод гіпотетичної локалізації вулиць та їх умовна історична реконструкція на карті з використанням геоінформаційної системи

Гіпотеза дослідження

довести, що в містах маґдебурзького права типи і архетипи назв вулиць — універсальні; між сусідніми або дочірніми маґдебурзькими містами назви вулиць запозичувались (або були певні називничі тенденції).

Територіальні межі дослідження охоплюють терени львівського середмістя та двох передмість маґдебурзького періоду Львова.

Нижня хронологічна межа визначається початком записів з найстарішої збереженої міської книги Львова — 1382 р.

Верхня хронологічна межа зумовлена об’єктом дослідження: виключно традиційні годоніми — 1768 р. — це дата останнього збору шосових податків.

Приклад застосування методу умовної ретроспективної локалізації вулиці Підстражанської

Борис Мельник вважає, що ця вулиця проходила на місці частини сучасних площ Галицької та Адама Міцкевича і проспекту Свободи.

Точнішої локалізації можна досягнути, порівнявши записи реєстру шосового податку 1768 р., Йосифінської метрики 1785 р., Францисканської метрики 1820 р. і довідника Skorowidz nowych i dawnych numerów... , в якому вказано відповідність орієнтаційної адреси францисканському конскрипційному номеру.

Знімок програми QGIS із нанесенням точок (сучасних відповідників)

План

І. Огляд джерел і літератури, методологічні та методичні засади

1.1. Історіографія

1.2. Джерела

1.2.1. Опубліковані джерела

1.2.2. Архівні джерела

1.3. Методологія

ІІ. Аналіз фіскальної системи Львова XVI-XVIII ст. та опис системи збору податків

2.1. Загальна організація податкової системи Львова магдебурзького періоду

2.2. Податки королівської каси

2.3. Податки до міської каси

2.4. Становлення і зміни шосових податків

2.5. Опис системи збору податків

ІІІ. Годоніміка Кракова XIII-XVIII ст.

3.1. Класифікація назв вулиць Кракова

3.2. Порівняння процесу називництва Львова і Кракова

IV. Застосування геоінформаційних технологій в годоніміці Львова

4.1. Огляд історичних геоінформаційних проектів світу

4.2. Опис функціоналу веб-сторінки з вулицями Львова