SE

Вступ

1. Теоретико-методологічні засади соціального підприємництва

1.1. Соціальне підприємництво: спроба визначення термінів.

1.2. Форми і моделі соціального підприємництва

2. Стан та перспективи розвитку соціального підприємництва.

2.1. Зарубіжний досвід розвитку соціального підприємництва.

2.2. Розвиток соціального підприємництва в Україні.

2.3. Соціальні підприємства у Львові.

3. Пакет рекомендацій до створення соціального підприємництва в місті Львові.

Висновки

Список використаних джерела

Додатки

Актуальність обраної теми

В сучасній Україні, в умовах глобалізації та внаслідок світової фінансово-економічної кризи, яка призвела до погіршення добробуту населення, виникає необхідність розробки антикризових заходів. Як показує досвід розвинених країн, актуальним стає використання на практиці такої інноваційної для нашого суспільства соціальної технології як соціальне підприємництво.

Мета дослідження: визначити підходи до трактування терміну “соціальне підприємництво”, проаналізувати зарубіжні та українські соціальні підприємства, запропонувати концепцію створення соціального підприємства у сфері творчих індустрій.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1. описати історію розвитку соціального підприємництва;

2. визначити основні категорії соціального підприємництва;

3. охарактеризувати зарубіжний досвід розвитку соціального підприємництва;

4. проаналізувати стан та перспективи розвитку соціального підприємництва у сфері творчих індустрій в Україні.

5. подати концепцію створення соціального підприємства.

Об’єктом дослідження є соціальне підприємництво у сфері культури.

Предмет дослідження — інструменти та механізми розвитку соціального підприємництва.

У сучасних умовах розвитку соціального підприємництва в світі особливе значення займає соціальна політика в суспільстві. Соціальне підприємництво як явище тісно пов’язане з різними сферами суспільства: економічною, політичною, культурною та іншими. В роботі згадано наскільки розвиток соціального підприємництва важливий для світової спільноти, адже у 2006 році Нобелівську премію миру отримав Мухаммад Юнус (Muhammad Yunus), один з відомих сучасних соціальних підприємців, котрий заснував банку Грамін (Grameen Bank).

Встановлено, що єдиний підхід до визначення поняття «соціального підприємництва» не вироблений. Визначення цього поняття залежить від того, який підхід до розуміння бере за основу дослідник. Розглядати це поняття можна з точки зору економіки або соціології. Найбільш повно сутність соціального підприємництва, відображає визначення, що соціальне підприємництво — це підприємницька діяльність, спрямована на пом’якшення або вирішення соціальних проблем, що характеризується наступними основними ознаками: соціальний вплив, інноваційність, самоокупність і фінансова стійкість, масштабованість і тиражованість.

Соціальне підприємництво відрізняється від разових соціальних проектів тим, що мова йде про постійно діючі підприємства зі стійкою господарською діяльністю, від некомерційних організацій — тим, що воно не залежить від грантів та благодійності. Але воно відрізняється і від бізнесу в соціальній сфері — тим, що прибуток спрямовується на соціальну мету, а не акціонерам.

Підприємництво у сфері мистецтва складається із наступних стадій: пошук нової ідеї та її оцінка, авторська творчість, пошук необхідних ресурсів, втілення задуму в життя, управління створеним підприємством. Підприємницька діяльність у сфері мистецтва – це започаткування і розвиток підприємств, які зараховуються до категорії малих.

Запропоновано створення власної концепції розвитку соціального підприємства в сфері мистецтва у Львові. В третьому розділі описана умовна бізнес-модель такого підприємства, а в додатках подані необхідні документи, які знадобляться при створенні соціального підприємства в сфері мистецтва: ресурси підприємства, приблизний асортимент, класифікація видів економічної діяльності, статут підприємства, оцінка основних конкурентів, вимоги і обов’язки щодо діяльності персоналу, анкета для прийому на посаду.

Лого "GlassArt"