мiжнародний космiчний проект "Галілео"

Історія проекту

Мережа Galileo, спочатку орієнтована на цивільні потреби (її офіційний старт був даний 1999 р.), замислювалася якGPS-сумісне рішення, що надає ще вищу точнісь визначення координат.

Концепція європейської глобальної супутникової системи позиціонування Galileo була запропонована спільно Німеччиною, Великою Британією, Францією і Італією в 1999 році. Рішення про початок робіт над проектом прийнято ЄС і Європейським космічним агентством (ЄКА) 26 травня 2003 року.

Створювалася система у відповідь на російську супутникову систему навігації, відому як «ГЛОНАСС» («Глобальна навігаційна супутникова система»), і американську GPS. Європейський Союз запустив власний проект такого роду — European Geostationary Navigation Overlay Service (EGNOS), в рамках якого буде розгорнуто мережу супутників Galileo. Для успішної роботи системи навігації Galileo потрібно вивести на орбіту Землі 27 супутників. Проте ЄС має намір запустити 32 супутники (з урахуванням резервних). При цьому наголошувалося, що програмою передбачено фінансування до 2013 року, яке мало забезпечити створення й запуск лише 22 супутників. Планувалося, що надалі фінансування програми буде розширено. Повноцінний запуск системи Galileo був запланований на 2014 рік.

Компанії Surrey Satellite Technology з Великої Британії та OHB System з Німеччини виграли тендер на створення перших 14 супутників, які повинні сформувати європейську навігаційну систему Galileo. Всього на фінансування цієї програми виділено € 566 млн, при цьому Surrey Satellite Technology отримає 40% від цієї суми. Відзначається, що Surrey Satellite Technology (з персоналом близько 300 чоловік) розробляє навігаційне обладнання для супутників Galileo, яке включає атомний годинник і систему передачі сигналів. У той же час OHB System створює платформу супутників.

Перші запуски та короткі відомості

Перший супутник системи Галілео був доставлений на Байконур 30 листопада 2005 року. 28 грудня 2005 року в 8:19 за допомогою ракети-носія «Союз-ФГ» космічний апарат GIOVE-A (Galileo In-Orbit Validation Element)був виведений на розрахункову орбіту висотою понад 23000 км з нахилом 56°. Маса апарату 700 кг, габаритні розміри: довжина — 1,2 м, діаметр — 1,1 м. Термін активного існування становить 2 роки. Другий дослідний супутник системи Галілео GIOVE-Bбув запущений 27 квітня 2008 року та почав передавати сигнали 7 травня 2008 року. Основне завдання "GIOVE-B" полягає в тестуванні передавальної апаратури, яка максимально наближена до майбутніх серійних супутників. "GIOVE-B" - перший супутник в якому як годинник використовується водневий мазер. 21 жовтня 2011 року запущені перші два з чотирьох діючих супутників, призначених для перевірки концепції Galileo як в просторі, так і на Землі. Ще двоє запущено 12 жовтня 2012 року.Запущено ще чотири пари супутників 22 серпня 2014 р, 27 березня 2015 року, 11 вересня 2015 року та 17 грудня 2015 року. Відомо, що навігаційна супутникова система Galileo розпочне функціонувати вже на початку 2014 р., так повідомила прес-служба Європейського союзу. Як очікується, навігаційна система Galileo буде покращеною версією поширеної в Європі американської системи GPS. Європейська комісія уклала з провідними європейськими корпораціями перші три контракти загальною вартістю 1 млрд євро на створення європейської супутникової системи глобального позиціювання "Галілео".

Послуги Галілео

Повністю розгорнута система Galileo буде складатися з 24 діючих супутників плюс шість на орбіті запасних частин, розташованих в трьох кругових середньо навколоземних орбітах (СОО) літаків на 222-кілометровій висоті над поверхнею Землі, і при нахилі орбітальних площин 56 градусів по відношенню до екватора. Початкові послуги будуть доступні до кінця 2016 р крім того, нові послуги будуть випробувані і доступні, із завершенням системи,це заплановано на 2020 рік. Як тільки це буде досягнуто, навігаційні сигнали Galileo забезпечать хороше охоплення навіть в широтах до 75 градуса північної широти, що відповідає Норвегії мису Нордкап – і найпівнічнішому краю Європи - і за його межами. Велика кількість супутників разом з ретельно оптимізованою конструкцією сузір'я, а також наявність трьох активних запасних супутників в орбітальній площині, буде гарантувати, що втрата одного супутника не повинно бути ніякого помітного впливу на роботу користувача. Два центри управління Galileo (ГЦС)були реалізовані на європейському ґрунті, щоб забезпечити контроль супутників і здійснювати управління навігації місії. Дані, що надаються глобальною мережею Galileo Sensor станцій (ССД) направляються до центрів управління Galileo через резервованої мережі зв'язку. ГЦС використовувати дані, що надходять зі станцій датчиків, щоб обчислити інформацію про цілісність і для синхронізації часу сигналу всіх супутників з годинником наземних станцій. Обмін даними між центрами управління і супутниками здійснюється через висхідну лінію зв'язку станцій.

Наземна інфраструктура

Для роботи він використовує два наземних центри досліджень: один в Мюнхені (Німеччина), другий в Фучіно (Італія).У 2010 році міністри ЄС проголосували за створення штаб-квартири проекту в Празі (Чеська Республіка).Дані, що надаються глобальною мережею Galileo Sensor станцій (ССД) направляються до центрів управління Galileo через резервованої мережі зв'язку. ГЦС використовують дані, що надходять зі станцій датчиків, щоб обчислити інформацію про цілісність і для синхронізації часу сигналу всіх супутників з годинником наземних станцій. Обмін даними між центрами управління і супутниками здійснюється через висхідну лінію зв'язку станцій.

Додаткові функції

Як додаткову функцію, Galileo надає глобальний пошук і функції рятування (SAR), заснований на операційній системі КОСПАС-САРСАТ. Супутник є трансбордером, який здатний передавати сигнали лиха від передавачів користувачів до регіональних рятувально-координаційних центрів, які будуть потім розпочати рятувальну операцію.

У той же час, система буде посилати сигнал відповіді користувачу, повідомивши йому, що його ситуація була виявлена і ця допомога знаходиться на шляху. Ця остання особливість є новинкою і вважається велике оновлення в порівнянні з існуючою системою, яка не забезпечує зворотний зв'язок з користувачем.