Львів 1939

Продовольче забезпечення

"Будут кушать!"

"...з алфавіту можна викинути літеру «м», бо немає молока, масла, м’яса, муки, моркви, мамалиги, а залишати цю літеру заради махорки – не варто..."

Hryciuk G. Polacy we Lwowie 1939–1944. Życie codzienne

Продовольче забезпечення

• Націоналізація
• Зростання цін
• Дефіцит
• Черги
• Нормування видачі товарів
• Голод

""...у двох доволі довгих шеренгах стояли продавці, серед яких опинилися представники найкращих і найкультурніших прошарків Львова, представники старої польської аристократії. Цілий давній і елегантний світ Львова… А вуличкою між двома шеренгами йшли покупці, якими найчастіше були росіяни – радянські офіцери, солдати, урядовці та їх жінки, які тут перетворювалися на європейських дам..."

Спогади Яна Роговські

Житлова проблема

Наплив біженців та пізніша поява кількатисячної армії представників більшовицької адміністрації, військ і співробітників НКВС з родинами, приплив кадрів зі сходу, які забезпечували радянізацію Західної України.

"У колишнього капіталіста Увера ... робив націоналізацію якийсь Гулий. Почав він з того, що націоналізував вино і тут же його випив, сп’янів і почав дебоширити. Склав акт про взяте срібло 1 кг 360 г і підписаний акт забув у Увера"

Витяг із щоденникових записів Петра Панча

• Націоналізація
• Грабіжницька конфіскація будинків, квартир та майна
• Високі податки

• Забезпечення житлом "працюючих верств суспільства"
• Ущільнення
• Створення "комуналок"

Житло

Санітарія

Санітарія

Відбувається загострення санітарно-епідеміологічної ситуації, викликане появою десятків тисяч біженців, що мешкали у бараках, підвалах і приміщеннях, часто позбавлених елементарних санітарних умов, наявністю багатьох нерозчищених сміттєзвалищ після бомбардувань та дефіциту найнеобіхдніших предметів гігієни – за "перших совітів" мило стало одним із символів недостатку, коштувало дуже дорого й було, за спогадами очевидців, "страшним і чорним, як вугілля".

Транспорт

"...Зільберштайн і я мешкали в околиці шпиталя на Личакові та з огляду на жахливе переповнення трамваїв, де люди висіли немов грона винограду з усіх отворів, ми воліли обоє йти додому пішки..."

Наталя Яхненко "Від Бюра до Бриґідок. Трохи спогадів з 1939-1941 років"

• Елементом урбаністичного ландшафту стали переповнені трамваї, на яких окремі пасажири прилаштовувалися на східцях та буферах.
• Залізничні потяги ходили вкрай нерегулярно, часто із запізненням у кілька годин, з неопаленими та неосвітленими вагонами, вибитими шибками, переповнені пасажирами.
• Дістати квиток можна було тільки, простоявши в довжелезній черзі кілька годин.
• У 1939 році вузьку західноєвропейську колію замінили на широку (російську), і незабаром перші пасажирські потяги зв’язали Львів із Києвом та Москвою.

Транспорт і зв'язок

Про гроші

"Партієць, керівник фірми, що мала шістдесят три філії на провінції (збірних) та понад сорок пунктів убою худоби на м’ясо, одержував таку мізерну і то за сорок вісім годин праці на тиждень, що не дозволяла йому проживати в достатку, і то тільки з одним сином"

Наталя Яхненко "Від Бюра до Бриґідок. Трохи спогадів з 1939-1941 років"

Гроші

• У грошовому обігу до 21 грудня 1939 паралельно оберталися знецінений польський злотий і радянський рубль, що створювало для прибульців зі Сходу вигідний валютний паритет.
• 21 грудня 1939 – з офіційного грошового обігу вилучені польські злоті і замінено на карбованці у співвідношенні 1:1.
• Квітень 1940 – остаточна ліквідація банківсько-фінансової системи. Іпотечні та кооперативні банки були закриті, комерційні і кредитні переходили у підпорядкування Держбанку СРСР.

Народні Збори Західної України

Львів було обрано місцем проведення Народних Зборів Західної України, покликаних у законодавчому порядку вирішити питання щодо нового територіального статусу західноукраїнських земель та їхнього майбутнього суспільно-політичного устрою.

Народні Збори Західної України відбулися 26–28 жовтня 1939 р. в приміщенні Великого міського театру Львова. Депутати зборів, виконуючи заздалегідь визначену роль, без ґрунтовного обговорення і з’ясування всіх обставин та наслідків ухвалених рішень, одностайно проголосували за декларації про встановлення радянської влади на всій території Західної України і возз’єднання з радянською Україною, про націоналізацію банків і великої промисловості, конфіскацію поміщицьких і монастирських земель.

Topic

Освіта та наука

• збільшення кількості шкіл
• перехідні, а згодом радянські програми навчання
• ліквідація приватних навчальних закладів, реорганізація старих
• безкоштовне, обов'язкове навчання
• освіта відтепер тільки світська
• українська мова навчання
• реорганізація закладів вищої освіти

• наступ на науку, підпорядкування її радянській ідеології
• депортації і репресії інакомислячих

Освіта та наука

Преса

"Світ не закінчується коричневими німцями і червоною Москвою. Світ є сильніший від ворожих нам сил"

Ilustrowany Goniec Wieczorny

Вагому роль у пропаганді радянського способу життя влада відводила засобам масової інформації. Українські, польські та єврейські часописи, які виходили в часи Другої Речі Посполитої, були ліквідовані як націоналістичні.

Головні часописи того часу - "Вільна Україна", "Czerwony Sztandar". Крім того, в регіоні масово розповсюджувалася центральна - союзна і республіканська – преса, що видавалася українською та російською мовами.

Ще одним каналом ідеологічного впливу на населення було радіо. Львівська радіостанція вела передачі на всі західні області України, переважно російською та українською мовами. Радянське керівництво прагнуло налагодити ефективну протидію західній радіопропаганді.

Преса

Релігія - опіум для народу?

"Свобода віросповідання в простому й точному розумінні в СССР не існує й існувати не може. Виконувати релігійні обряди можуть лише громадяни, що не займають жадного державного становища. А що в СССР всі становища є державні, всі трудящі є державними службовцями, тож хто не хоче загинути голодною смертю, той не може виконувати релігійних обрядів"

Незалежний український культурологічний часопис "Ї", вип.66

Релігійне життя

Один із напрямів "ідеологічної боротьби" влади – наступ на релігію та церкву.

Восени 1939 р. було припинено викладання релігії в школах, закрито спеціальні релігійні школи. Представникам духовенства заборонено вести духовну службу в лікарнях і в’язницях, обслуговувати кілька парафій. Розпочато конфіскацію церковної і монастирської власності, що переходила під контроль держави. Обмежено суспільні функції церкви: реєстрація всіх актів громадянського стану здійснювалася відтепер ЗАГС. Російська мова у канцелярії. Непосильні податки. Розправи над священиками.

Музеї та бібліотеки

"Експозиції влаштовані з великою дбайливістю. Не щадять на це большевики ні фондів, ні часу, ні труду. Але основне завдання експозицій будь-якого музею зводиться до того, щоб ілюструвати наочно правдивість доктрини Маркса, Енгельса, Леніна й Сталіна, пропагувати атеїзм, зогиджувати все, що не большевицьке, все західноєвропейське, та бути документом дбайливости партії і «вождя» про музеї і науку"

Незалежний український культурологічний часопис "Ї", вип.66

Унаслідок реорганізації музеїв, бібліотек, клубів і товариств більша їх частина взагалі припинила свою діяльність.

Протягом 1940 року із 26 існуючих у Львові музеїв створили 5 великих музеїв: історичний, природознавчий, етнографічний, художнього промислу і картинну галерею. Зберегти від ідеологічної цензури вдалося лише експонати Національного музею, які у грудні 1939 року стали відділом українського мистецтва у складі картинної галереї.

З ідеологічних міркувань цілком змінили кадровий склад (до керівництва прийшли випадкові, але віддані комуністичній партії люди), а експозиції обладнали на радянський зразок.

З книгарень і бібліотек спеціальна комісія вилучила всю українську друковану продукцію після 1917 р.: белетристику, публіцистику, мемуарну літературу, наукові публікації з історії України, церковно-релігійні видання, українську пресу міжвоєнного періоду.

Музеї та бібліотеки

Театри й кінотеатри

―А вот, Василий Иваныч, мужики сомневаются. Ты за большевиков али за коммунистов?

―Чего?

―Я спрашиваю, вы за большевиков али за коммунистов?

―Я за интернационал!

"Чапаєв", 1934

"Щодо самого репертуару, то він був наставлений в першій мірі на аґітацію. Ми мусіли грати в п’єсах, де зображувано апотеозу комуністичної хоробрости, мудрости та справедливости, в протилежність до «буржуїв» і «націоналістів», змальованих на сцені найчорнішими барвами. Т. зв. реперткоми (себто комітети від цензури репертуару) душили всілякий свобідний прояв індивідуальности режисера та актора. Вони були настільки засліплені, що не рахувались з авдиторією, для якої ставлять п’єси, і задовольнялись грубою, примітивно поданою аґіткою."

Незалежний український культурологічний часопис "Ї", вип.66

Для радянської влади кінематограф був одним з основних інструментів пропаганди, для львів'ян — один з небагатьох дозволених і доступних видів відпочинку. З початком радянської окупації у Львові поступово збільшується кількість кінотеатрів: від семи в жовтні 1939 року до 25 на початок грудня того ж року. З грудня 1939 р. провадилися значні реорганізації в існуючих театрах. так, зокрема, Великий міський театр було перейменовано на Львівський державний театр опери та балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України.

У ніч з 23 на 24 грудня 1939 року у Львові ввели московський час і у ці ж дні перейменували всі львівські кінотеатри.

У львівських кінотеатрах з'являється дедалі більше радянських фільмів, таких як “Юність Максима”, “Чапаєв”, “Багата наречена”, “Мітька Лелюк”, "Депутат Балтики", "Волга-Волга. З гучномовців від ранку до вечора лунав «Інтернаціонал» та "Широка страна моя родная" тощо.

Театри та кінотеатри

Музика

Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка була утворена 1939 р. на базі кількох довоєнних навчальних закладів: Консерваторії Польського музичного товариства, Консерваторії ім. К. Шимановського, Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка, та, частково, кафедри музикології Львівського університету.

Водночас була заснована і Львівська філармонія зі стаціонарним симфонічним оркестром, хоровою капелою, різноманітними інструментальними та вокальними колективами.

Активним учасником реорганізації вищої музичної освіти у Львові була Галина Левицька, піаністка, педагог, яка своєю місією бачила відкриття української музики. Вона вперше виконала для місцевої і закордонної публіки маловідомі твори Миколи Колесси, Пилипа Козицького, Левка Ревуцького, Зіновія Лиська та першої галицької композиторки Стефанії Туркевич-Лукіянович.

Музика

Слово

"інженери людських душ"

"Не можна заперечити, що письменник у Совєтському Союзі належить до упривілейованої касти «спеців», себто до тих людей, які можуть заробляти величезні гроші. Одначе за цю можливість він мусить платити подвійною свободою: особистою і творчою. Мистецька творчість підлягає контролеві державного апарату зовсім так само як кожна промислова продукція"

Незалежний український культурологічний часопис "Ї", вип.66

У жовтні 1939 року у Львові відбулася зустріч українських, польських та єврейських письменників з делегацією Спілки радянських письменників України. На зустрічі було утворено організаційний комітет письменників Львова, до якого увійшли представники різних національностей очолив його П. Панч. Наступного місяця почав діяти Клуб львівських письменників, де проходили численні літературні зустрічі і де митці заслуховували лекції з історії ВКП (б) та основ з марксизму-ленінізму.

У грудні 1939 року, до 60-річчя Й. Сталіна, з’явився витвір 17 поетів, що прославляв "великого керманича" і мав засвідчити подяку українського народу за національне і соціальне визволення.

У вересні 1940 року, в першу річницю возз’єднання, близько 60 літераторів західного регіону було прийнято до Спілки радянських письменників України. На чолі Львівського відділення СРПУ став О. Десняк, який ще навесні замінив П. Панча.

Слово