Представники "розстріляного відродження":
Термін "розстріляне відродження"
ВПЛИВ ВИБОРУ НА ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКІВ І ПОЕТІВ "РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ"
18. Остап Вишня.
19. Іван Падалка.
20. Валер'ян Підмогильний.
21. Клим Поліщук.
22. Юрій Нарбут.
23. Василь Седляр.
24. Валер'ян Поліщук.
1. Борис Антоненко – Давидович.
2. Кость Буревій.
3. Михайло Бойчук.
4. Марко Вороний.
5. Лесь Гомін.
6. Михайло Драй-Хмара.
7. Микола Зеров.
8. Григорій Епік.
9. Мирослав Ірчан.
10. Юрій Клен.
Термін «розстріляне відродження» належить Єжи Ґедройцю. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення Ґедройця підготував Лавріненко: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
25. Олекса Слісаренко.
26. Микола Хвильовий.
27. Дмитро Фальківський.
28. Павло Филипович.
29. Василь Чечвянський.
30. Володимир Чеховський.
31. Матвій Яворський.
32. Михайло Яловий.
11. Пилип Капельгородський.
12. Михайло Козоріс.
13. Григорій Косинка.
14. Антін Крушельницький.
15. Іван Крушельницький.
16. Микола Куліш.
17. Лесь Курбас.
Список неповний...
Мико́ла Хвильови́й (*1 (13) грудня 1893, Тростянець — †13 травня 1933, Харків) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
Олександр Довженко (1894—1956) - самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець.
Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні» (1943). Цей твір був Сталіним заборонений, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну.
У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна», з цього приводу Довженко дуже радів. У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму. А 25 листопада Олександр Довженко раптово помер.
В атмосфері шаленого цькування, передчуваючи наближення тотального терору, М. Хвильовий покінчив життя самогубством 13 травня 1933p.
Тичина Павло Григорович (1891-1967) - поет, громадський та державний діяч.
Георгій (Ю́рій) Іванович Нарбут (25 лютого (9 березня) 1886, Нарбутівка — 23 травня 1920, Київ) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Помер від тифу 23 травня 1920 р.
Багаторічна експлуатація імені й авторитету митця тоталітарною системою стала причиною його глибокого внутрішнього конфлікту із самим собою, призвела до падіння його реноме як поета в очах співвітчизників і світової громадськості.
Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі в Києві.
Леонтович Микола Дмитрович, композитор (01.12.1977-23.01.1921).
Український композитор, хоровий диригент, громадський діяч,
педагог. Автор широковідомих обробок українських народних пісень для хору «Щедрик», «Дударик», «Козака несуть». Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка «Carol of the Bells».
Лесь Курбас (25 лютого 1887 - 03 листопада 1937) - український і радянський актор і театральний режисер.
Незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останнього вів боротьбу з тенденціями спрощення мистецтва. Незабаром його звільнили з посади керівника «Березоля» і заарештували. Спочатку Лесь Курбас був відправлений на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Ведмежу Гору, потім його заслали на Соловки. 3 листопада 1937, після повторного суду він був розстріляний. У 1957 році - реабілітований посмертно.
Саме в ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВЧК Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок, застреливши Миколу Леонтовича.
МИ ПАМ'ЯТАЄМО!!!
Головними літературними об'єднаннями 20-30-хх рр. були "Ланка" (пізніше "МАРС"), "Плуг", неокласики "Молодняк", "Спілка письменників західної України", ЛОЧАФ (об'єднання армії та флоту). Найвпливовішим був "Гарт", який пізніше був перейменований на "ВАПЛІТЕ" ("Вільну Академію Пролетарської Літератури"). Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925—1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.
Розстріляне Відродження - літературно-мистецьке покоління 20-х - початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
Головними складниками новітньої еліти, її світогляду був бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. В більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу.