Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Опозиційний рух в Україні

No description
by

Nazar Zharkivskyy

on 24 April 2016

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Опозиційний рух в Україні

Опозиційний рух в Україні
продовжити роботу над аналізом дисидентського руху в СРСР на Україні; розкрити причини активізації опозиційного руху наприкінці 60 – початку 80-х рр. XX ст.;
з’ясувати основні течії та форми діяльності дисидентів;
розвивати вміння аналізувати та узагальнювати історичні явища і факти;
продовжити формувати вміння учнів логічно висловлювати оцінки різним політичним процесам та подіям, зіставляти різні погляди та робити висновки;
виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого України, до борців за незалежність України
Завдання уроку:
поглибити і закріпити в учнів знання про особливості дисидентського руху в Україні наприкінці 60 — на початку 80 рр.
Бесіда:
Лист Івана Дзюби, Івана Світличного, Надії Світличної, Ліни Костенко, Алли Горської щодо судового процесу над В'ячеславом Чорноволом
«29 грудня 1967 р.
Першому секретареві ЦК КПУ П. Ю. Шелесту
Ми, присутні на судовому засіданні в справі В. М. Чорновола, побачили, що суд цього свого обов’язку не виконав. Він проводився некваліфіковано і необ’єктивно. Його вирок перебуває в разючій невідповідності до матеріалів слідства і звинувачення і скидається на особисту помсту, розправу наділених владою осіб над людиною, що по-інакшому думає і насмілюється критикувати дії окремих представників радянських установ, тобто здійснює своє конституційне право».

Запитання:
Що викликало невдоволення у авторів листа?
Домашнє завдання:
Мета уроку:
1. Хто такі «дисиденти»?
Індивідуальні доповіді учнів:
1.
Основні течії опозиційного руху 60-х на поч. 80-х рр. Форми опору
2.
Утворення Української Гельсінської групи
3.
Релігійне дисиденство
4.
Репресії проти правозахисників
Репресії проти правозахисників
Основні течії опозиційного руху
60-х на поч. 80-х рр.
Форми опору
Основні напрамки
- самостійницька течія
- національно-культурницька
- правозахисна
- релігійно-захисна
Форми і методи діяльності
підпільні групи і організації
"самвидав"
організація народних свят, симпозіумів, конференцій, вечорів
мовчазні протести
письмові звернення до вищих органів країни, міжнародних організацій
відмова від громадянства
голодування під час ув’язнення...
Іван Гель
(17 липня 1937, с. Кліцько, Городоцького р-ну Львівської обл. — † 16 березня 2011, Львів)

правозахисник, дисидент, один із засновників Української гельсінської спілки, колишній радянський політв'язень.
Після відмови в прийомі документів на вступ до Львівського університету працював слюсарем на Львівському заводі автонавантажувачів. В 1959 р. вступив на історичний факультет Львівського державного університету, під час навчання працював слюсарем на Львівському електровакуумному заводі.
Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод
відома також як Українська Гельсінська група (УГГ)
утворене 9 листопада 1976
Підставою для утворення УГГ були постанови про права людини Заключного акту Наради у справах безпеки й співпраці в Європі у Гельсінкі 1975
Руденко Микола
(керівник групи)
Мешко Оксана
Строката Ніна
Членами-засновниками УГГ були:
Руденко Микола
Бердник Олександр
Григоренко Петро
Кандиба Іван
Лук'яненко Левко
Мешко Оксана
Матусевич Микола
Маринович Мирослав
Строката Ніна
Тихий Олексій

Тихий Олексій
«Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсінською Нарадою»
У декларації про створення УГГ зазначалося:
Релігійне дисиденство
Патріарх Йосип Сліпий Глава УГКЦ
("церкви в катакомбах")
У 1982 р. Йосип Тереля організував Комітет захисту Української католицької церкви, що ставив собі за мету домогтися її легалізації
"У храмі він говорив людям правду, закликав шанувати свої релігійно-національні традиції, жити згідно із Заповідями Божими. У результаті — сім років ув’язнення у Мордовському таборі та ще три роки заслання у Якутії"
Василь Романюк
(Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І)
Особливу активність у справі захисту баптиської церкви виявляв
пастор Георгій Вінс
Жертви
"тоталітарної машини"
Основні форми репресій
"спеціальні бесіди"
"кампанії" в пресі
звільнення з роботи
ув'язнення
відправка до психіатричних лікарень
Стаття 62.
Антирадянська агітація і пропаганда

Агітація або пропаганда, проваджена з метою підриву чи ослаблення Радянської влади або вчинення окремих особливо небезпечних державних злочинів, поширювання з тією ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а так само розповсюдження або виготовлення чи зберігання з тією ж метою літератури такого ж змісту, — карається позбавленням волі на строк від шести місяців до семи років або засланням на строк від двох до п'яти років.

Ті самі дії, вчинені особою, раніше засудженою за особливо небезпечні державні злочини, а так само вчинені у воєнний час, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Леонід Плющ
Микола Плахотнюк
Іван Світличний
Степан Хмара
Михайло Горинь
Левко Лук'яненко
Василь Стус
В'ячеслав Чорновіл
Іван Кандиба
Ліна Костенко
Іван Дзюба
Течії дисидентського руху?
- самостійницька течія
- національно-культурницька
- правозахисна
- релігійно-захисна
Особливості дисидентського в 60-х - 80-х рр.?
Значення дисидентського руху?
Закріплення здобутих знань:
1.
Стає більш масовим і організованим.
2.
Було відкинуто ілюзії щодо ідей соціалізму і комунізму, рух набув яскраво вираженого антитоталітарного характеру.
3.
Погляди дисидентів представляли майже весь ідеологічний спектр.
4.
Зв’язок з громадськістю країн Заходу і міжнародними правоохоронними організаціями.
5.
Заперечення насильницьких методів боротьби.
6.
Прагнення легалізувати свою діяльність.
7.
80 % дисидентів становила інтелігенція.
1.
Свідчив про наявність кризових явищ у радянській системі. Сприяв розхитуванню радянської тоталітарної системи, поширенню й утвердженню в народі демократичних ідеалів.
2.
Продовжив традиції національно-визвольної боротьби. З’єднав два етапи національно-визвольного руху — середини і кінця XX ст.
3.
Відкривав Україну світові.
4.
Набутий дисидентами досвід та ідеологічні напрацювання були використані в період перебудови і здобуття Україною незалежності.
5.
Дисиденти зробили вагомий внесок у сучасну теорію і практику державного будівництва.
6.
Із середовища дисидентів вийшла когорта політиків незалежної України.
7.
Дисиденти зробили вагомий внесок у розвиток української науки і культури.
Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України (1939 - початок ХХІ ст.): Підручник для 11-го кл. серед загальноосв. навч. закл. - Вид. 5-те, доопрац. й допов. - К.: Генеза, 2006.
- § 28.
Додатково:
Підготувати повідомлення про життя і діяльність Геля Івана Андрійовича
бездержавний статус України,
панування партійно-радянської бюрократії,
утиски національного культурно-духовного життя,
цілеспрямована русифікація корінного населення.
ігнорування законів, норм і правил,
підкорення інтересів особи примарним інтересам колективу і тоталітарної держави
4. Чи існували причини невдоволення владою в період «застою»?
3. Яких видатних дисидентів періоду «хрущовської відлиги» Ви знаєте?
Левко Лук'яненко
Іван Кандиба
Іван Дзюба
В'ячеслав Чорновіл
Алла Горська
Це була мирна, насильницька форма боротьби. Це боротьба за розум, душі людей.
Дисидентський рух мав свої чітко визначені організаційні форми (гуртки, спілки, комітети);
Був загальноукраїнським явищем, проявлявся в усіх регіонах України.
2. Які особливості дисидентського руху в Україні за часів М. Хрущова?
Дисидент
— людина, політичні погляди якої істотно розходяться від офіційно встановлених в країні, де вона живе.
В СРСР так називали — учасників опозиційного руху.
©
Zh
Nazar
M
Full transcript