Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдання дослідже

No description
by

halko nazar

on 25 November 2013

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдання дослідже

Вибір об’єкта, предмета, окреслення мети і завдання дослідження

1. Поза поставленою метою об'єкт і предмети дослідження не мають певного конкретного сенсу, тобто не існують.
2. Об'єкт відноситься до предмета як ціле до своєї частини.
3. По відношенню до об'єкта як частини реальної дійсності, предмет є лише певною його стороною або елементом з будь-якою групою або комплексом характеристик, властивостей, зв'язків.
4. Об'єкт за ступенем ідеалізації його властивостей завжди абстрактніший за предмет і завжди менш однозначно описується.
5. Об'єкт, як правило, вибирається з реальності, яка пізнається, а предмет може носити суто модельний, штучний або умовний характер, необхідний для проведення дослідження.
6. Об'єкт дослідження безпосередньо некерований, а предмет керований частково або повністю. Управління зміною станів об'єкта здійснюється дослідником шляхом цілеспрямованої зміни стану, властивостей, відношень або характеристик предметів, що входять в об'єкт дослідження.
7. Предметом дослідження вважають лише ту частину об'єкта, зміна якої можлива з волі дослідника. Інші частини, сторони або характеристики об'єкта виступають у дослідженні в ролі умов функціонування об'єкта або обмежують область застосування результатів проведеного дослідження.
Приклади формулювання предмета та об'єкта наукового дослідження
Загалом, алгоритм обґрунтування передбачає висвітлення таких аспектів досліджуваної проблеми:
Обґрунтування актуальності обраної теми
Обґрунтування актуальності обраної теми — початковий етап будь-якого дослідження. Поняття "актуальність" має особливе значення, адже те, як автор уміє обрати тему і наскільки правильно він цю тему розуміє й оцінює з точки зору своєчасності та соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і підготовленість.
Обґрунтування актуальності передбачає відповідь на запитання: чому дану проблему потрібно розв’язувати саме в даний час?
Обґрунтування актуальності теоретичних досліджень передбачає проектування наслідків пошукової роботи для розвитку теорії, врахування можливого впливу запланованих результатів на існуючі теоретичні уявлення, здійснення попереднього аналізу рівня опрацювання проблеми в науці.

Наступний етап - етап визначення об’єкта та предмет дослідження
Об'єкт дослідження
— в науці під ним розуміють головне поле докладання зусиль вчених. В одній науці (науковому напрямку) може бути кілька об'єктів досліджень, які складають логічно пов'язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку).
Таким об'єктом стає будь-яке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частина, яку передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попередній поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обґрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний науковий метод, якщо такий поділ можливий виходячи з апріорі видимих ​​ознак даного явища.
Під
предметом дослідження
в методології розуміють виділену з об'єкта певну цілісність, яка має найбільш істотні з точки зору мети даного дослідження ознаки або властивості. Предмет — це досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт — суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін.
Наукове дослідження – процес цілеспрямованого вивчення певного об’єкта (предмета або явища), використовуючи наукові методи з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення у практичній діяльності людей.
Хід наукового дослідження можна представити у вигляді такої логічної схеми:

1. Назва наукової роботи.
2. Обґрунтування актуальності обраної теми.
3. Визначення об'єкта і предмета дослідження.
3. Постановка мети і конкретних завдань дослідження.

5. Вибір методів (методики) проведення дослідження.
6. Опис процесу дослідження.
7. Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.
8. Обговорення результатів дослідження.

Алгоритм обґрунтування актуальності теми
Сутнісний зміст проблеми
відтворює головні, найбільш гострі суперечності між існуючими теоретичними знаннями і практичним станом питання, що досліджується.
Запити практики
узагальнені дослідником вказівки на конкретні труднощі в розв’язуванні практичних задач, помилки і недоліки в роботі, що зумовлені відсутністю відповідних наукових положень та рекомендацій; прогресивні явища, які вимагають узагальнення, аналізу та подальшої наукової розробки.
Запити науки
характеризують необхідність дослідження для розвитку науки, визначають місце проблеми дослідження в загальному науковому знанні, вказують наукову наступність розроблюваної проблеми.
Стратегія дослідження
вказує на основні принципи і шляхи зміни існуючого чи розробки нового теоретичного знання.
Тактика дослідження
визначає головні відомі науці теоретичні й методологічні положення, виходячи з яких, слід розробляти теоретичні передумови дослідження, як засіб підвищення практичної ефективності навчально-виховного процесу.
Різниця між об’єктом та предметом дослідження
Об’єкт
Об’єкт дослідження - це поле наукових пошуків, говорячи іншими словами, об’єкт - це те, де ми шукаємо. Об'єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об’єкт дослідження - це той аспект, який вже відомий в науці, в літературі. Змістовна характеристика об’єкта дослідження дається, як правило, на початку, і в ній визначаються теоретико-методологічні основи, передумови предмета дослідження. Інформація про об’єкт відома науці. В усіх науках об’єктами дослідження є або тіла, або процеси й явища.
Предмет
Предмет вужче, чим об’єкт, і по відношенню до об’єкту дослідження предметом може стати його певна частка (елемент, сторона, властивість). Предмет дослідження - це та сторона, аспект чи точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві (з точки зору дослідника) його ознаки. Предмет включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню, тобто фіксує певні аспекти, елементи, зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються в процесі пошукової роботи. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.
Приклад об'єкта
Об'єктом дослідження обрано відкрите акціонерне товариство „Гарант”.
Приклад предмета
Приклад 1. Предметом дипломної роботи є відносини між транснаціональною корпорацією та навколишнім бізнес-середовищем в умовах глобалізації та посилення транснаціоналізації світової економіки. Об'єктами дослідження стали транснаціональна корпорація та навколишнє бізнес-середовище.
Приклад 2. Предметом дослідження стала міжнародна конкурентна привабливість національних ринків. В даному випадку об'єкт дослідження - національні ринки.
Приклад 3. Предметом дослідження є організація процесу управління структурою капіталу у відкритих акціонерних товариствах. При цьому об'єктом дослідження є відкриті акціонерні товариства.
Приклад 4. Предмет дослідження – міжнародна маркетингова діяльність підприємств України на ринках США. В даному випадку об'єктом дослідження обрано підприємства України, які працюють на ринках США.
Формулювання мети дослідження
Мета дослідження - це те, що в найбільш загальному вигляді повинно бути досягнуто у процесі роботи. Отже, мета передбачає відповідь на запитання: що бажає одержати дослідник і яким повинен бути цей результат? При цьому із формулювання мети повинно бути зрозуміло:
1. що досліджується;
2. для чого досліджується (суспільне значення);
3. яким шляхом досягається результат.
Дослідження можуть передбачати практичну мету або одержання інформації для вибору шляхів та засобів вирішення проблемної ситуації. При цьому мета дослідження зводиться до малого числа формулювань, які можна передати одним абзацом.
Формулювання мети рекомендується зазвичай починати словами: розробити (модель, методику, критерії, основи тощо); обґрунтувати, виявити тощо. Вважається не зовсім виправданим використання слова «шлях» (обґрунтувати шляхи...), оскільки це невизначеність, розпливчатість.

За суттю мета дослідження - це створення нової концепції для розвязання тієї або іншої проблеми. Для цього необхідно розкрити наступні аспекти дослідження:


1) провідну ідею дослідження, яка визначає зміст, методи, форми наступної діяльності;
2) сутність вивчаємого явища;
3) структуру вивчаємого явища, його елементи, зв’язки між ними;
4) тенденції, стадії, етапи вивчаємого процесу або явища;
5) умови, які необхідно створити для позитивного рішення поставлених задач й забезпечення прогресивного змінення вивчаємого явища;
6) шляхи й засоби керування процесом змінення;
7) обґрунтування гіпотези, висновків експерименту.

Завдання наукового дослідження
У своїй сукупності завдання повинні дати уявлення, що слід зробити для розв’язування поставленої проблеми. Таким чином, завдання дослідження виступають як часткові, порівняно самостійні цілі стосовно до загальної мети в конкретних умовах перевірки висловленого припущення (гіпотези).
Найбільш загальною та головною вимогою до розробки завдань дослідження є їх діагностичність формулювання. Ця величина вказує на певний однозначний опис завдань, продуманість способу їх вимірювання й оцінки ступеня реалізації.
Діагностичне визначення завдань стає можливим, якщо вихідні поняття, які використовуються при їх формулюванні, задовольняють таким вимогам:
• мають точне визначення, тобто настільки точно описані ознаки, що поняття завжди співвідносяться з їх об’єктивними проявами;
• прояви мають категорію міри, тобто їх величина підлягає прямому чи непрямому вимірюванню;
• результати вимірювання співвідносяться з певною шкалою, тобто відповідно оцінюються.
Кількість завдань дослідження повинна бути мінімальною за ознакою їх необхідності й достатності у рамках конкретної пошукової роботи (як правило, це 4-5 завдань).
До основних завдань практично всіх досліджень слід віднести дослідно-експериментальну перевірку висловлених ідей та розробку практичних рекомендацій з метою вдосконалення певного процесу.

Порівняльно-методологічні ознаки, за якими слід розрізняти об'єкт і предмети дослідження:
Full transcript