Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

MAN_ukrainian

No description
by

den progger

on 23 February 2013

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of MAN_ukrainian

ывыві Мова - багатство нації Мова – показник інтелекту як окремої людини, так і єдності та рівня цивілізованості усього народу.
Український письменник Панас Мирний казав, що втрата мови народом – смерть його душі. На жаль, сьогодні можна спостерігати картину поступової руйнації всіх літературних норм на території України та засмічування головного багатства нації. Метою роботи є дослідження лекчисних, морфологічних та акцентологічних особливостей, складання статистики забруднення мовлення сучасної молоді.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:
• дослідити культуру мовлення сучасної молоді українців;
• скласти відсоткову статистику забрудненості мови підлітків мого регіону;
• розглянути лексику підростаючого покоління;
• визначити фундаментальні фактори відсутності дотримання літературних норм;
• розробити алгоритм, що поліпшував б культуру мовлення сучасної молоді; Актуальність Об’єктом дослідження є мовні риси сучасної української молоді, предметом – усне мовлення підлітків. Літературна мова — спільна мова писемності одного, іноді декількох народів, мова офіційно-ділових документів, шкільної освіти, писемно-побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що відбуваються в словесній формі, частіше писемній, але іноді усній, унормована для суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Суржик Суржик (від стар. сурожь — «суміш різних зерен з житом») — мова, яка є сумішшю кількох мов і не може розглядатися як чиста (літературна). Первісно термін «суржик» (без додаткових визначень) вживався переважно щодо українсько-російського суржика. Жаргон "Культура мовлення сучасної молоді" Автор роботи:
дійсний член МАН
Драгомирик Денис Юрійович,
учень 11 класу
закладу: "Загальноосвітня школа
І-ІІІ ст. №33 Вінницької міської ради"
Науковий керівник:
Завальнюк Інна Яківна м. Вінниця
2013 р. Презентація науково-дослідницької роботи Теоретичне значення роботи полягає у створенні статистики та аналізуванні чистоти мови для їх розгляду як навчальних матеріалів, або подальшого опрацювання як бази для майбутніх досліджень. Знаючи недоліки та їх походження, що проаналізовано в ході дослідження, можна скласти алгоритми незначних корегувань системи освіти та моментів виховання, які значно поліпшать результативність, – це є практичним значенням роботи. Жаргон (фр. jargon — «незрозуміла мова»; «безглу́здя»; «ґелґота́ння»; від гало-ром. gargone — «базікання») — соціолект, який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, експресивно забарвленої лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом особливостями вимови. Діалект (грец. διάλεκτος — наріччя, говір, мова, якою спілкується між собою певна група людей) — різновид мови, що вживається як засіб порозуміння особами, пов'язаними між собою територією, фаховою або соціальною спільністю. Діалект Територіальний діалект — різновид національної мови, якому властива відносна структурна близькість і який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території, а також елементів матеріальної і духовної культури, історично-культурних традицій, самосвідомості. Професійні діалекти (лат. Dialektos — говір, наріччя; лат. Professio — професіоналізм, офіційно зазначене заняття, спеціальність) — це слово або вислів, що об'єднують людей однієї професії або одного роду діяльності за їх мовними рисами. Ненормативна лексика (також нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. Ненормативна лексика «Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства», – стверджує український мовознавець Олександр Пономарів, але, на превеликий жаль, багато підлітків у своєму лексиконі вживають суржик з усіма його проявами, сленґ, територіальний та професійний діалект, ненормативну лексику, роблять синтаксичні та акцентологічні помилки. Сучасна молодь спілкується у залежності від ситуації, яка постає перед ними. Умовно можна поділити всі середовища на 3 групи: листування у соціальних мережах, стиль ведення дискусій під час занять у школі та «живе» спілкування з друзями та знайомими. Психологами доведено, що при "перебуванні" в Інтернеті людина ніби "перевтілюється" і стає зовсім іншою за характером, темпераментом та стилем спілкування. Інформація, яку вона б ніколи не сказала при безпосередньому контакті, характер людини і сміливість використання лексики змінюється, та з'являється елемент, істотний для дослідження, – мережевий сленґ. Ще одним середовищем, у якому перебуває молодь, є навчальні заклади, де під час занять використовується мова, не настільки засмічена, як повсякденна. Враховуючи, що на підлітка діють деякі психологічні фактори та авторитарність наставників, аналіз даного середовище не є раціональним, навіть якщо воно здійснює вагомий вплив на світобачення та лексику підлітка. У розмові, коли на дитину ніхто не діє психологічно, вона відчуває радість «живого спілкування», фактично відображається повний колорит внутрішнього світу.
Отже, найраціональнішим методом аналізу лексики є дослідження усного мовлення молоді у невимушеній розмові. Одним із способів це зробити, який, варто зауважити, найкращий, є аналіз диктофонних записів розмов підлітків. 32% українців спілкуються суржиком Над двома дітьми, відсоток суржика яких був найвищим, експеримент був проведений більш розширено:
- при спілкуванні звичною мовою зі своїми однолітками, тобто була надана свобода спілкування із друзями без впливу автора роботи (31,8%, 26,1%);
- при спілкуванні з автором роботи, де він ідеально розмовляв російською та був ініціатором розмови (14,4%, 12,4%);
- при спілкуванні з автором роботи, де він ідеально розмовляв українською та був ініціатором розмови (14,1%, 13,3%). Завдання, поставлені у роботі, виконані. У процесі дослідження було проаналізовано лексику сучасної молоді та, відповідно до диктофонних записів, складено статистику, у якій чітко розмежовуються характерні риси мовлення кожного учня, до того ж була дотримана анонімність.
Сучасна українська молодь часто порушує норми літературної мови, статистика показала, що це не найгірший з усіх можливих варіантів, проте культура мовлення дітей залишає бажати кращого. 24% дітей спілкуються суржиком і рідко коли бажають виправлятись. Усе це пов’язано із пагубною дією оточення та впливом ЗМІ.
Для того, щоб покращувати культуру мовлення сучасної молоді, потрібно, перш за все, розпочати з освітнього сектору, адже саме школа формує світогляд дитини та ставить її у певні рамки.
Одним із факторів, що формують вживання тої чи іншої лексики є оточення, проте його відслідковувати та коректувати наздвичайно важко за допомогою прямих засобів впливу.
Музика та телебачення формують у дітях культуру, проте й часто проявляється їх зворотній механізм. Варто зауважити, що комп’ютерні ігри пагубно впливають як на культуру гравців, так і на їх українську. Отже, підлітків варто відсторонювати від даного задоволення за допомогою батьківської опіки, а також виховних годин у школі, починаючи змалку. Як висновок, можна сказати, що робота є чудовим поповненням наукової бази, вона може стати одним із фундаментів поліпшення культури сучасної молоді. Дякую за увагу!!! www.pravila-uk-mova.at.ua У експерименті взяли участь 33 учні загальноосвітніх навчальних закладів, було опрацьовано більше 50 аудіофайлів, вручну підраховано та проаналізовано 6,5 тис. слів. Враховуючи умовний ліміт для суржика – 10%, було підраховано «забрудненість» мови та відсоток дітей, що розмовляють суржиком. Одразу кидається в очі абсолютна відсутність мережевого жаргону. Це пов’язано з тим, що сучасна українська молодь чітко відмежовує віртуальний світ від реальності та не дозволяє собі використовувати елементи жаргону комп’ютерного спілкування у повсякденному житті, інакше спілкування було б схоже на приклад, що вже наводився у роботі: «Спс, це було кул». У лексиконі підлітків часто можна було почути такі слова: фуфло (брехня), фраєр (той, хто манерами ставить себе вище за інших), рулити (керувати, бути кращим), пресувати (погрожувати), викупити (зрозуміти задумку іншого), гопнік (людина, що насильно забирає щось у іншої людини), накосячити (зробити щось проти прийнятих норм), ломка (нестримне бажання), наїзд (агресивна поведінка по відношенню до інших), пацан (юнак) тощо. На Поділлі часто можна почути наступні діалектизми: хлів, обора (стайня), радуга замість райдуга, занедужати (захворіти), когут (півень), патик (палка), почекати, підождати (зачекати), хазяйка (господиня).
Показник територіальних діалектів 0,09% від загальної кількості слів вказує на те, що лексика жителів Вінниччини не сильно «розмальована», проте на решті територій, що підпадають під південно-західне наріччя, ситуація склалась зовсім інакше. Професійні діалекти інформатиків легко сплутати із комп’ютерним сленґом. Різниця між професійними діалектами інформатиків і комп’ютерним сленґом полягає у сфері вживання слів, адже перші зрозумілі усім діячам відповідної галузі, а другі є наслідком розповлюдження віртуального способу життя та пов’язаними поняттями.
До прикладу, на записах неодноразово звучали наступні слова: сервер (комп’ютер, що надає свої ресурси для користувачів), хостинг (розміщення власних файлів на чужому комп’ютері), платформа (архітектура мікропроцесора), глюк (збій), клава (клавіатура). Крім того, були й такі слова як предикативна основа (граматична основа), фанера (фонограма), розкрутити (прорекламувати).
Серед табуйованої лексики, що вживається українською молоддю, можна виокремити українську лайку, анлійські експресивні вислови, російський мат, прокльони.
Найбільше з усього почутого було російського мату – 64,4 %, далі йде українська лайка – 17,8%, англійські експресивні вислови – 14,2%, прокльони – 3,6%. Звісно, спілкуючись на форумах, у чатах та соціальних мережах, а також читаючи оновлення й переглядаючи «меми», у словниковий запас дітей прикорінюється комп’ютерний сленґ.
Це, до прикладу такі слова: ламер (недосвідчений користувач, якому важко розібратись у чомусь), аватар (фотографія на сайтах, що відображається при спілкуванні), комп (комп’ютер), контра (комп’ютерна гра Counter Strike), баґ (помилка у програмі), метр (мегабайст), прога (програма), ящик (системний блок, або телевізор), кодер (програміст, що записує код програми), скачати (завантажити).
Показник 0,95% свідчить про те, що крім віртуального світу, ігровий жаргон перейшов у реальність та були прив’язані до справжніх предметів, процесів та дій, залишивши попередньозакладену суть. Звісно, не втішає, адже далеко не кожному буде зрозуміло значення слів нуб (недосвідчена у чомусь людина), пе-ве-пе (режим гри, при якому два гравці виходять у бій один на один), бан (блокування дій певної людини), гейм ове (показник поразки), хілер (той, що надає певні переваги іншому), чітер (людина, що робить певні дії хитрим і нестандартним способом), качатись (набирати очки досвіду для підвищення рівня). Ігровий жаргон Звісно, усе попередньо сказане не може зрівнятись із молодіжним сленґом, який був і буде, проте з плином часу змінюється. Серед усіх відгалужень суржика, це набрало найбільших обертів відсотком вживання 1,34%.
За дослідженнями, найуживанішими словами в лексиці молоді були: шарити (розуміти), нагрузити (надати інформацію для роздуму), чувак (юнак), мажор (дитина багатих батьків), лузер (невдаха), тусуватись (перебувати у компанії), морозитись (боятись виконати щось), ботан (той, хто гарно вчиться), ніштяк (усе дуже добре), ломка (нестримне бажання отримати певні результати).
Досить часто молодь вживає слово пожалуста замість будь ласка, Днюха замість День народження, вкусний замість смачний, трохи замість трішки, випригнути замість вистрибнути, слідуючий замість наступний, стрічка замість рядок, карандаш замість олівець, канєшно замість звісно, кальковані вирази: міроприємство замість захід, бувший замість колишній, прийняти участь замість взяти участь, на протязі замість протягом.
Цей аспект можна пов’язати, здебільшого, із оточенням, а також музикою. У глобальній мережі Інтернет популярна українська музика із зумисним порушенням літературних норм. Характерними виконавцями пісень, тексти яких забруднені суржиком, є Сердючка, Скрябін, Дзі-Дзьо. Саме при розповіді молоде покоління для того, щоб не втрачати ритм, вставляє у кожному реченні слово «короче».
Full transcript