Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

Культуротворча діяльність Івана Мазепи

No description
by

Alina Turchenko

on 16 November 2014

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of Культуротворча діяльність Івана Мазепи

1687
1700
1709
1639
1705
Культуротворча діяльність Івана Мазепи
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
У роботі розглянуто вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури.
За даними дослідників гетьманства Мазепи, власним коштом він побудував 26 соборів, церков і дзвінниць, зокрема й за межами України.
Найвидатнішим подарунком Мазепи для української церкви було
Пересопницьке Євангеліє
, на якому нині складають присягу Президенти України. У ньому залишився напис:
«
Сие Евангелие справлялося коштом и накладом Его царского пресветлаго величества войска Запорожскаго гетмана и славнаго чину святаго Апостола Андрея Кавалера Иоанна Мазепы. Року 1701 июня в 1 день. Ділал иноземец Георгий Фрибург вісу серебра двенадцать фунтов, пробы четырнадцатой.
»
Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкісними рукописами.
Звичайно, внесок Мазепи у розвиток української культури не обмежується розглянутими прикладами. Їх набагато більше. Гетьман Іван Мазепа є чи не найзнанішим у світі українцем. Він – герой численних європейських хронік, творів незліченної кількості митців. Разом із тим, попри помітну роль у європейській історії Мазепу вважають напрочуд суперечливою постаттю в історії українській. Для одних Мазепа – "зрадник" і "запроданець", для інших – героїчний символ національно-визвольної боротьби. Втім, нам слід пам'ятати, що весь цивілізований світ називає зрадником того, хто, завоювавши довіру, зловживає нею. Натомість для виродженого російського імперіалізму, засобом якого є історіграфія, зрадниками в усі віки є будь-хто, хто відступить від сліпої фанатичної покори цареві-батюшці заради власних національних інтересів.
Іван Мазепа - український
військовий, політичний і державний діяч.
Опосередковано діяльність Мазепи вiдбилася на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в Українi наприкінці XVII — на початку XVIII ст. унiкального стилю — «мазепинського барокко». Крім того, целеспрямована політика І. Мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi уciх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.

Одним із представників "мазепинського бароко" був
Мігура Іван Детесович
- визначний український гравер кінця XVII ст.- початку XVIII ст. Одна з його гравюр (1706 р.) присвячена Іванові Мазепі із зображенням церков, заведених його коштом та шляхтеським гербом з автографом.
Для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв Афанаciя Заруднього, Дмитра Туптала, Григорiя Двоєслова та багатьох iнших.
Святитель
Дмитро Туптало
у своїй праці «Руна зрошеного» дякує гетьмана за завершення будівництва Троїцького храму в Чернігові і пише, що це
«Мазепі буде знаком перемоги над ворогами»

Чернігівський (Малоросійський) колегіум
заснований у 1700 році при кафедральному Борисоглібському монастирі з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII – початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за безпосередньої підтримки та фінансування І. С. Мазепи. Був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні.
Старий учбовий корпус Київської академії (надвірний фасад)
- пам'ятка архітектури 1704-1740 рр. Староакадемічний, або «Мазепин» корпус - історична будова Києво-Могилянської академії в стилі українського бароко. Він розташований на розі Контрактової площі з вулицею Григорія Сковороди, пам'ятник якому стоїть у сквері навпроти. Будівництво самого навчального корпусу розпочалося 1704 року. Будова так і значилася в документах: «Корпус Мазепин». Первісний проект будівлі, ймовірно, належав московському архітектору О. Д. Старцеву.
Троїцький собор
- закладений у 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом і керівництвом архітектора Іоанна Баптисти. Збудований коштом Івана Мазепи. Будівництво завершенно 1695. Собор є визначною пам'яткою, що розкриває шляхи становлення і розвитку архітектури українського бароко.
Військовий Микільський собор
— православний храм у Києві, збудований архітектором Й. Д. Старцевим за ініціативи та коштом Івана Мазепи протягом 1690–1696 поруч з Миколаївським монастирем. Знищений більшовиками у 1934.
Вознесенський собор (Переяслав-Хмельницкий)
— православний храм, зведений у 1700 р. за ініціативи та коштом Івана Мазепи як головна споруда Вознесенського монастиря (XVI ст.). Типовий зразок українського бароко. Пам'ятка архітектури національного значення. Собор був освячений за участі Мазепи, що подарував Пересопницьке Євангеліє.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
с. Дегтярівка, Чернігівської обл. - збудована за ініціативи Мазепи у 1708 р. Видатна пам'ятка монументальної архітектури епохи українського бароко.
Була збудована з цегли та мала 5 куполів. У радянські часи зруйнована та розграбована.

Ще одним подарунком стали золоті царські ворота вагою 56 кг, котрі на замовлення Мазепи були вилиті в Німеччині (Аугсбург) за ескізом невідомого чернігівського художника. В центральній частині кожної стулки зображено святих Бориса і Гліба, вище і нижче – образи чотирьох євангелістів. Внизу зображено пророка Ісаю і царя Давида, вгорі – Богородицю і архангела Гавриїла, на верхівці – благословляючий Ісус Христос, а по центру зверху донизу розташовані зображення десяти царів Іудеї. Найнижчу частину воріт прикрашає герб Мазепи. Царські ворота є шедевром мистецтва, що дійшов до нас майже неушкодженим.
Full transcript