Loading presentation...

Present Remotely

Send the link below via email or IM

Copy

Present to your audience

Start remote presentation

  • Invited audience members will follow you as you navigate and present
  • People invited to a presentation do not need a Prezi account
  • This link expires 10 minutes after you close the presentation
  • A maximum of 30 users can follow your presentation
  • Learn more about this feature in our knowledge base article

Do you really want to delete this prezi?

Neither you, nor the coeditors you shared it with will be able to recover it again.

DeleteCancel

Make your likes visible on Facebook?

Connect your Facebook account to Prezi and let your likes appear on your timeline.
You can change this under Settings & Account at any time.

No, thanks

пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва ХІХ ст.

No description
by

Svitlana Koljada

on 16 February 2017

Comments (0)

Please log in to add your comment.

Report abuse

Transcript of пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва ХІХ ст.

пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва ХІХ ст.
Персоналії ХІХ ст.

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
будівля Київського університету
1837–1843
Архітектор В. Беретті
(класицизм).
Картина «Дівчина з Поділля». 1816.
В. Тропінін (романтизм).
Іван Котляревський
(1769-1838)

Письменник, зачинатель сучасної української літератури, автор поеми «Енеїда», п’єс «Наталка-Полтавка» та «Москаль-чарівник», член полтавської масонської ложі «Любов до істини».
«Автопортрет» «Катерина»

Т. Шевченко (романтизм)
офорти з серії «Живописна Україна» Т. Шевченко (історична тематика)
"Дари в Чигирині"
"Видубицький монастир"
"Старости"
"Судня рада"
Тарас Шевченко
(1814—1861)
Видатний український поет і прозаїк, художник, автор поетичної збірки «Кобзар» та поеми «Гайдамаки», серії картин «Мальовнича Україна», Академік Імператорської академії мистецтв. Громадський та політичний діяч, член Кирило-Мефодіївського братства.

Микола Костомаров
(1817–1885)

Громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, етнограф, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, автор програмного документа «Книга буття українського народу», учасник громадівського руху.

Пантелеймон Куліш
(1819–1897)
Український громадсько-політичний діяч, письменник, історик, етнограф, один із співзасновників Кирило-Мефодіївського товариства, учасник громадівського руху, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853.
Маркіян Шашкевич
(1811 — 1843)
Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».

Пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору
А.де Рішельє в Одесі. Скульптор І.Мартос. 1828
Картина «Садиба Г. Тарновського в Качанівці». В.Штернберг. 1837
Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.
Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й.Главка (поєднання мотивів візантійської, романської, іудейської та готичної архітектури).
Андрей Шептицький
(1865 ­ 1944)
Церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, "наділеної християнською душею".
Володимирський собор у Києві. 1862–1896. (побудовано у старовізантійському стилі).
Володимир Антонович
(1834–1908)
Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В.Ніколаєв, скульптор М. Микешин.
Михайло Драгоманов
(1841–1895)
Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист, один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Доцент Київського університету (1864—1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889), видавав часопис «Громада». Професор Вищої школи у Софії (1889–1895).
Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887.
Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер (віденське бароко з елементами класицизму).
Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін (історична тематика).
Картина «Козаки в степу». 1890. С. Васильківський (історична тематика).
Павло Чубинський
(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».

Будинок з химерами в Києві. 1901–1903.
Архітектор В. Городецький
(ранній декоративний стиль модерн).
Микола Лисенко
(1842—1912)
Український композитор, диригент, піаніст, автор опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.
Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський (український модерн)
Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові.
1905–1906. Архітектор І. Левинський, Л.Левинський та ін. (український модерн).
Картина «Святочне ворожіння». 1893. М. Пимоненко (побутовий жанр).
Іван Франко
(1856–1916)
Український поет, учений, громадський діяч, член Наукового товариства ім.Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії, автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».
Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко (імпресіонізм).
Агатангел  Кримський
(1871—1942)
Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану, Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць «Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.

Леся Українка
(Леся Косач-Квітка)
(1871—1913)
українська поетеса, прозаїк, драматург, автор поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.

Картина «Портрет Лесі Українки». 1900.
І. Труш (українське реалістичне мистецтво

Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі, Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .

Соломія Крушельницька
(1872—1952)
Микола Міхновський
(1873—1924)
Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури «Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників; один із засновників Українського військового клубу ім. П.Полуботка й Першого українського полку ім.Б.Хмельницького.
Full transcript